ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №440/4332/18
адміністративне провадження №К/9901/20178/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (суддя Гіглава О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року (судді Ральченко І.М., Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі № 440/4332/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні та зобов`язання провести відповідні виплати,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області; відповідач), у якому просив: 1) стягнути з ГУ НП в Полтавській області на його користь середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з 17 жовтня по 29 листопада 2018 року в сумі 14 453,16 грн; 2) зобов`язати ГУ НП в Полтавській області провести йому виплату середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 14 453,16 грн. Також позивач просив на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що наказом ГУ НП в Полтавській області від 16 жовтня 2018 року № 510 о/с його звільнено зі служби на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Проте в день звільнення йому не була виплачена одноразова грошова допомога, натомість, така допомога була виплачена лише 29 листопада 2018 року. За таких обставин позивач вважає, що відповідно до положень статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 14 453,16 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 27 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року, позов задовольнив частково. Стягнув з ГУ НП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 453,59 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Мотиви, з яких суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків, ґрунтуються на тому, що спеціальним законодавством не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейського, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статті 117 КЗпП України, якою передбачена відповідальність роботодавця у випадку невиплати в день звільнення всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації. Оскільки позивач звільнений 17 жовтня 2018 року, а виплату одноразової грошової допомоги фактично отримав 29 листопада 2018 року, то суди вважають, що підлягає стягненню з ГУ НП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На вказані судові рішення надійшла касаційна скарга ГУ НП в Полтавській області, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року, ухвалити нове рішення - про залишення без задоволення позовної заяви ОСОБА_1
Аргументи скаржника полягають у тому, що норми КЗпП України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми загального законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. Водночас, з положень статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» слідує, що виплата одноразової грошової допомоги проводиться після звільнення особи, при цьому чіткого строку, протягом якого повинна здійснюватися така виплата, не встановлено. Крім того, виплата поліцейським допомоги при звільненні проводиться Національною поліцією та не входить до повноважень ГУ НП в Полтавській області.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій визнали той факт, що кошти на виплату особі грошової допомоги при звільненні направляються Національною поліцією, однак не врахували, що направлення коштів не може бути здійснене в день звільнення особи, адже з об`єктивних причин неможливо за один день здійснити такі фінансові транзакції. Отже, судами не взято до уваги те, що ГУ НП в Полтавській області відповідно до чинного законодавства виплатило ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після звільнення (29 листопада 2018 року).
За таких обставин скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права в частині повного та всебічного дослідження обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Позивач - ОСОБА_1 не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. ухвалою від 24 липня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Полтавській області.
Ухвалою від 28 січня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області від 16 жовтня 2018 року № 510 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0120082), старшого слідчого слідчого відділення Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) 17 жовтня 2018 року. Вислуга років станом на 17 жовтня 2018 року складає 11 років 02 місяці 16 днів, у пільговому обчисленні - 11 років 05 місяців 12 днів. Має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років.
Листом від 16 листопада 2018 року № 5178/115/04/29-2018 ГУНП в Полтавській області повідомило Національну поліцію України про потребу в коштах на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським Головного управління, серед яких ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації, що міститься у довідці ГУНП в Полтавській області від 18 лютого 2019 року № 203/115/29/01-2019, та згідно довідки про зміни до кошторису на 2018 рік від 26 листопада 2018 року № 4835/29/1/01-2018, ГУНП в Полтавській області були доведені бюджетні асигнування по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у загальній сумі 7 980 900,00 грн, у тому числі для проведення нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським - 909 356,00 грн, з яких 24 664,06 грн спрямовано для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 .
З виписки по картці/рахунку позивача № НОМЕР_1 вбачається, що одноразову грошову допомогу в розмірі 24 294,10 грн на його користь було перераховано відповідачем 29 листопада 2018 року.
Вважаючи, що відповідачем порушені строки розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), положеннями статті 94 якого встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Мі