ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №825/3318/15-а
касаційне провадження №К/9901/39167/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 (головуючий суддя: Епель О.В., судді: Аліменко В.О., Карпушова О.В.) у справі №825/3318/15-а за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1 або ФГВФО), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича (далі - відповідач-2), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича (далі - відповідач - 3 або Уповноважена особа Фонду), третя особа: Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» (далі - АТ «ІМЕКСБАНК»), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:
визнати протиправними дії відповідача-2 щодо ненадання до ФГВФО додаткової інформації стосовно зміни належної ОСОБА_1 суми до виплати за рахунок Фонду y розмірі 103 000 грн;
зобов`язати відповідача-2 надати до ФГВФО додаткову інформацію щодо позивачки в частині зміни належної їй до виплати суми у розмірі 103 000 грн;
зобов`язати ФГВФО внести зміни до інформації про вкладника - ОСОБА_1 у загальному реєстрі вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та за рахунок останнього здійснити виплату відшкодування за вкладом (депозитом) розміщеному в АТ «ІМЕКСБАНК» у розмірі 103 000 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є вкладником АТ «ІМЕКСБАНК» в розумінні положень Закону України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №4452-VI), а тому набула право бути включеною до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок ФГВФО. Позивачка зазначає, що жодних дій з перерахування з власного поточного рахунку на рахунок іншої особи коштів у сумі 50 000 грн не вчиняла та таких розпоряджень банківським працівникам не давала, а отже перерахування коштів у зазначеній сумі на рахунок третьої особи є незаконним, у зв`язку з чим правоохоронними органами порушено кримінальне провадження.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 адміністративний позов задоволено частково:
зобов`язано ФГВФО внести зміни до інформації про вкладника - ОСОБА_1 у загальному реєстрі вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду щодо суми до виплати, яка повинна бути відповідно до вкладу (депозиту) розміщеному в АТ «ІМЕКСБАНК» у розмірі 50 000 грн та за рахунок останнього здійснити виплату відшкодування за вкладом (депозитом) розміщеному в АТ «ІМЕКСБАНК» у зазначеній сумі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у межах службового розслідування встановлено факт незаконного перерахування працівником банку з рахунок позивачки на рахунок іншого клієнта коштів у сумі 50 000 грн, то відповідно Фонд, у межах повноважень органів управління і органів контролю банку щодо контролю за дотриманням законодавства України, мав повернути ці кошти на рахунок ОСОБА_1 з подальшим їх відшкодуванням в порядку, визначеному Законом №4452-VI. Також суд першої інстанції у межах спірних правовідносин надав оцінку ордеру, на підставі якого власне і було здійснено списання коштів, в контексті відповідності його критеріям належності та допустимості, як доказу.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 в частині задоволених позовних вимог та у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 залишено без змін.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи на момент прийняття НБУ рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я. Тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. У спірному випадку на момент віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних на рахунку позивачки обліковувалися кошти у сумі 55 301,23 грн, які були відшкодовані їй у межах гарантованої суми вкладу, що не заперечується сторонами. Що стосується коштів у сумі 50 000 грн, то такі на момент віднесення банку до неплатоспроможних на рахунку позивачки не обліковувалися, а тому підстави для внесення відомостей про зазначену частину вкладу при складанні переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК» - відсутні. Також суд апеляційної інстанції констатував, що на момент розгляду справи триває кримінальне провадження за фактом шахрайських дій з боку невстановлених осіб, спрямованих на заволодіння грошовими коштами, в т.ч., і ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати вказане судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачка є вкладником АТ «ІМЕКСБАНК», а отже набула право на відшкодування коштів в межах гарантованої суми вкладу, тобто загалом у сумі 103 000 грн. Незаконне перерахування з її рахунку частини суми вкладу не може бути підставою для позбавлення гарантій, встановлених для вкладників Законом №4452-VI.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 26.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Від ФГВФО на адресу суду касаційної інстанції надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.12.2014 між позивачкою та АТ «ІМЕКСБАНК» було укладено договір банківського вкладу у гривні України №610020774, згідно умов якого банк приймає кошти вкладника в сумі 103 000 грн строком на 28 днів на депозитний рахунок № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 зі сплатою 18 % річних.
На виконання умов зазначеного договору 13.01.2015 на рахунок позивачки з рахунку іншого клієнта банку було перераховано грошові кошти у сумі 103 000 грн, що підтверджується інформацією з виписки по рахункам за період з 12.02.2015 по 02.11.2015.
Правлінням Національного банку України 26.01.2015 прийнята постанова №50 «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних».
На підставі даної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК» № 16, згідно з яким з 27.01.2015 розпочато процедуру виведення АТ «ІМЕКСБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК» - Северина Юрія Петровича. Тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 № 84 строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду було продовжено до 26.05.2015 включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» від 21.05.2015 № 330, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів