ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №808/1202/17
провадження №К/9901/38916/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Запорізької області про визнання дій протиправними та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Татаринова Д. В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Олефіренко Н. А. (головуючий), Білак С. В., Шальєвої В. А.
І. Суть спору
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до прокуратури Запорізької області (надалі також відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії прокурора Запорізької області та скасувати наказ від 24 лютого 2017 року № 111ц;
1.2. зобов`язати прокуратуру Запорізької області нарахувати та виплатити позивачу премію за лютий 2017 року в повному обсязі за його роботи на посаді прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 3.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач наполягав на протиправності спірного наказу, стверджуючи, що оскільки прокурори областей мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення як: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України, а відтак, у прокурора області відсутні повноваження на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді деприміювання, оскільки позбавлення премії не є дисциплінарним стягненням.
Разом із цим ОСОБА_1 зазначав, що преміювання працівників прокуратури не здійснюється керівником органу прокуратури за несвоєчасне виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни; у таких випадках премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується. Між тим, на думку позивача, він не допускав несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни, тому вважає, що його позбавили преміювання незаконно.
3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач наполягав на законності та обґрунтованості спірного наказу, а також зауважив, що преміювання прокурорів перебуває у площині дискреційних повноважень прокурора області.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. На оперативній нараді 15 лютого 2017 року з`ясовано, що процесуальним керівником - прокурором Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 не вжито всіх можливих заходів щодо доведеності вини обвинуваченого, зокрема: не проведено одночасний допит обвинуваченого та свідка ОСОБА_2 , не перевірено версію ОСОБА_3 щодо можливості вчинення вбивства ОСОБА_2 та вчинення, у такому випадку, ОСОБА_3 приховування особливо тяжкого злочину. Крім того, не усунуто невідповідність нового обвинувального акта вимогам статті 291 КПК України. Вироком Пологівського районного суду від 11 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року, ОСОБА_3 виправдано за частиною першою статті 115 КК України у зв`язку із недоведеністю обвинувачення.
5. За результатами оперативної наради вирішено за допущені недоліки у здійсненні підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 вжити до прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 заходи впливу, позбавивши його премії на 20% за лютий 2017 року.
6. 21 лютого 2017 року на адресу прокуратури Запорізької області надійшла доповідна записка щодо преміювання працівників Запорізької місцевої прокуратури № 3 за лютий 2017 року за підписом керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Моніна І. В., відповідно до якої за порушення виконавської дисципліни, вимог наказу Генерального прокурора України від 19 січня 2017 року № 15 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України», запропоновано про неналежне виконання службових обов`язків ОСОБА_1 , за що останній заслуговує на позбавлення грошового заохочення у лютому 2017 року на 100%.
7. На підставі наказу прокурора Запорізької області від 24 лютого 2017 року № 111ц ОСОБА_1 не виплачена премія за лютий 2017 року за порушення виконавської дисципліни, вимог наказу Генерального прокурора України від 19 січня 2017 року №15 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України», за неналежне виконання службових обов`язків та за допущені недоліки при здійсненні підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 .
8. Уважаючи наказ прокурора Запорізької області від 24 лютого 2017 року № 111ц протиправним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 13 вересня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року, в задоволенні позову відмовив.
10. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з безпідставності заявлених позовних вимог з огляду на те, що керівником правомірно вирішено питання щодо невиплати премії позивачу з огляду на обставини, викладені у протоколі оперативної наради від 15 лютого 2017 року, відповідно до яких прийнято рішення про вжиття заходів матеріального впливу до позивача.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, зокрема щодо повноти судового розгляду.
12. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення його позовних вимог.
13. Прокуратура Запорізької області подала заперечення проти касаційної скарги, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Нормативне регулювання
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Згідно з пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
16. За змістом частин першої, другої статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про проку