ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №640/8025/19
адміністративне провадження №К/9901/24442/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Єресько Л.О., Шишова О.О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у складі судді Васильченко І.П. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Карпушової О.В. (головуючого), Губської Л.В., Епель О.В. у справі №640/8025/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва про визнання протиправним невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року (справа №757/24765/15-ц) у виконавчому провадженні №523888869 станом на 02.05.2019 року; зобов`язання відповідача виконати рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року (справа №757/24765/15-ц) у виконавчому провадженні №523888869 станом на 02.05.2019 року у строк не більший 6 місяців з часу набрання рішенням суду за цим позовом законної сили.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч. 1 статті 170 КАС України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі Окружний адміністративний суд міста Києва з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є бездіяльність державної виконавчої служби у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Зазначає, що судами було проігноровано мотиви і доводи, заявлені позивачем та надані ним докази. Вважає, що судами залишено поза увагою, що оскільки позов було подано до органу ДВС, а не до державного виконавця, він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Крім цього, однією з підстав заявленого позову є ненадання суб`єктом владних повноважень відповіді на запити до відповідача як розпорядника інформації в порядку приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації». Також, заявник посилаючись на частину 6 статті 346 КАС України, просить передати і розглянути справу Великою палатою Верховного Суду, оскільки оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Відповідач правом подачі відзиву на касаційну скаргу позивача не скористався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб о