ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №810/5748/15
касаційне провадження №К/9901/39082/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 (головуючий суддя: Коротких А.Ю., судді: Літвінова Н.М., Чаку Є.В.) у справі №810/5748/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» (далі - відповідач або Уповноважена особа Фонду), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є вкладником ПАТ «КБ «Стандарт» в розумінні положень Закону України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №4452-VI), а тому набула право бути включеною до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок ФГВФО.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що договір банківського вкладу та операції з перерахування грошових коштів є нікчемними в силу пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI. Уповноважена особа Фонду діяла у межах та у спосіб, визначених Законом №4452-VI повноважень.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:
визнано протиправним і скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 76958 від 06.02.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Стандарт»», оформлене наказом № 11 від 09.09.2015 (згідно переліку);
зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом у банку за його рахунок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину. Самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу. У спірному випадку Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав для визначання правочинів з укладення договору та перерахування грошових коштів нікчемними. Позивачка є вкладником у розумінні статті 2 Закону №4452-VI, а тому набула право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Належним способом захисту порушених прав позивачки, за встановлених у справі обставин, є визнання протиправним і скасування наказу відповідача про визнання правичину нікчемним та зобов`язання останнього подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати вказане судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга обґрунтована тим, що кошти на рахунок позивачки надійшли внаслідок так званого «дроблення» (розподілу) коштів з рахунку іншого клієнта банку, внаслідок чого власник вкладу отримала перевагу перед іншими кредиторами банку, що є порушенням пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Позивачка правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Верховний Суд переглянув оскаржене судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.02.2015 між позивачкою та ПАТ «КБ «Стандарт» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) №76958, згідно умов якого вкладник у порядку та на умовах, визначених цим договором, вносить, а банк приймає грошові кошти на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_1 в сумі 178 328 грн строком на 7 днів.
Того ж дня, на вкладний депозитний рахунок позивачки надійшли грошові кошти в обумовленій договором сумі.
Відповідно до постанови Правління НБУ «Про віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії неплатоспроможних від 19.02.2015 № 116 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт» від 19.02.2015 № 38, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 20.02.2015 до 19.05.2015.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 18.06.2015 № 385 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19.06.2015 № 120 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака І.Ю. строком на 1 рік з 19.06.2015 до 18.06.2016 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.11.2015 № 208 змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт». Згідно із зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Ю.П. з 16.11.2015.
На офіційному сайті ПАТ «КБ «Стандарт» в кінці липня 2015 року розміщено оголошення наступного змісту: «У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 19.06.2015 № 120 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», Фонд з 26.06.2015 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «КБ «Стандарт» з 26.06.2015 року до 06.08.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «Укінбанк».
На підставі наказу уповноваженої особи Фонду від 09.09.2015 №11 «Про визнання правочинів (договорів) нікчемними», зважаючи на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та інших осіб стосовно ПАТ «КБ «Стандарт», було визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, в т.ч., і щодо позивачки.
Позивачка звернулася до Уповноваженої особи Фонду з приводу включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, однак листом від 25.05.2015 №25/05-928 ОСОБА_1 повідомлено про тимчасове обмеження банківських операцій по депозитному рахунку.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою