ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №826/1566/16
касаційне провадження №К/9901/8571/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2018 (головуючий суддя: Добрянська Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 (головуючий суддя: Степанюк А.Г., судді: Губська Л.В., Епель О.В.) у справі №826/1566/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач або Уповноважена особа Фонду), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), в якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом від 16.09.2015 № 813, в частині нікчемності договору банківського вкладу Депозит Delta Premier (без поповнення) №004-28811-270215 від 27.02.2015, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк», та застосування наслідків його недійсності;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до ФГВФ додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу Депозит Delta Premier (без поповнення) від 27.02.2015 №004-28811-270215 у сумі 200 000 грн за рахунок Фонду.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є вкладником ПАТ «Дельта Банк» в розумінні положень Закону України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №4452-VI), а тому набула право бути включеною до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок ФГВФО. Вважає, що віднесення договору банківського вкладу до нікчемного на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019, позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в частині невключення ОСОБА_1 ;
зобов`язано Уповноважену особу включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з договором банківського вкладу №004-28811-270215 («Депозит Delta Premier (без поповнення)»), укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка є вкладником у розумінні статті 2 Закону №4452-VI і на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди зазначили, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, підстав для визнання правочину нікчемним. Також суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що перерахування коштів позивачці з рахунку іншої фізичної особи (не вкладника по депозиту) врегульовано та дозволено додатковою угодою від 27.02.2015 до договору банківського вкладу; доказів визнання цієї додаткової угоди в судовому порядку недійсною до суду не надано, як і не надано доказів того, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач дів у межах та у спосіб, визначених Законом №4452-VI повноважень. Скаржник пояснив, що підставою для віднесення договору банківського вкладу позивачки до категорії нікчемних є те, що на момент його укладення та перерахування коштів банк не міг виконати взятих на себе зобов`язань щодо повернення коштів вкладнику, в тому числі щодо виплати відсотків за ним, оскільки фінансовий стан банку вже не мав таких можливостей. Додатково скаржник відзначив, що договір банківського вкладу та операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені з порушенням встановлених постановою НБУ від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» (далі - постанова НБУ №692/БТ) обмежень та всупереч положенням пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Дельта Банк».
Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 27.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Від третьої особи на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній підтримав доводи та вимоги касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду та просив суд її задовольнити.
Позивачка правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір банківського вкладу («Депозит Delta Premier (без поповнення)») №004-28811-270215, згідно умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 , зарахування коштів на який здійснюється у порядку, визначеному цим договором. Вклад в сумі 10 000 доларів США залучається на строк, що обчислюється з дати його зарахування на рахунок по дату повернення вкладу - 28.05.2015.
Цього ж дня, між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Додаткову угоду №1 до договору №004-28811-270215 від 27.02.2015, у якій сторони домовились доповнити пункт 1.2 договору підпунктом 1.2.1 в наступній редакції: « 1.2.1 Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються.».
27.02.2015 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від ОСОБА_2 з рахунку № НОМЕР_2 надійшли кошти в сумі 10 000 доларів США, що підтверджується відомостями, зазначеними в платіжному дорученні в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 27.02.2015 №46571001.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення №51 про запровадження з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.
У подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано усі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015.
Згідно Наказу Уповноваженої особи від 29.05.2015 «Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк» та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» №408, визначено здійснити на підставі протоколів Комісій з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк» наданих в порядку, передбаченому пунктами 6 та 7 цього Наказу, перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в т. ч. договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу (депозиту), вчинених (укладених) АТ «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в т. ч. договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI.
Уповноваженою особою Фонду прийнято Наказ від 16.09.2015 №813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», яким було вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частиною третьої статті 38 Закону № 4452-VI, в тому числі і щодо позивачки.
23.09.2015 Уповноваженою особою складено та направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення №8821/908, в якому зазначено про нікчемність договору банківського вкладу («Депозит Delta Premier (без поповнення)») №004-28811-270215 від 27.02.2015, укладеного між позивачкою та АТ «Дельта Банк», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.
Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів ф