ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №826/14998/16
касаційне провадження №К/9901/42485/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Тацій Л.В., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2016 (головуючий суддя: Балась Т.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (головуючий суддя: Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №826/14998/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач або Уповноважена особа Фонду), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), в якому просила:
визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо застосування наслідків нікчемності до договору банківського вкладу (депозиту) № 001-23000-02015 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 02.02.2015, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 ;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду надати ФГВФО додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є вкладником ПАТ «Дельта Банк» в розумінні положень Закону України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №4452-VI), а тому набула право бути включеною до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок ФГВФО. Вважає, що віднесення договору банківського вкладу до нікчемного на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка є вкладником у розумінні статті 2 Закону №4452-VI, а отже на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. Суди зазначили, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, підстав для визнання правочину нікчемним.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач дів у межах та у спосіб, визначених Законом №4452-VI повноважень. Скаржник пояснив, що підставою для віднесення договору банківського вкладу позивачки до категорії нікчемних є те, що на момент його укладення та перерахування коштів банк не міг виконати взятих на себе зобов`язань щодо повернення коштів вкладнику, в тому числі щодо виплати відсотків за ним, оскільки фінансовий стан банку вже не мав таких можливостей. Додатково скаржник відзначив, що договір банківського вкладу та операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені з порушенням, встановлених постановою НБУ від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» (далі - постанова НБУ №692/БТ) обмежень.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 18.07.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.02.2015 між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №001-23000-020215, згідно умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок та приймає від вкладника грошові кошти в сумі 6000 доларів США.
Цього ж дня на рахунок позивачки від ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 6 000 доларів США.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення №51 про запровадження з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.
У подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.2015 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано усі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015.
Згідно Наказу Уповноваженої особи від 29.05.2015 «Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк» та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» №408, визначено здійснити на підставі протоколів Комісій з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк» наданих в порядку, передбаченому пунктами 6 та 7 цього Наказу, перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в т. ч. договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу (депозиту), вчинених (укладених) АТ «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI.
Уповноваженою особою Фонду прийнято Наказ від 16.09.2015 №813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», яким було вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частиною третьої статті 38 Закону № 4452-VI, в тому числі і щодо позивачки.
23.09.2015 Уповноваженою особою складено та направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення №882/2759, в якому зазначено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №001-23000-020215 від 02.02.3015, укладеного між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.
Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення №14) передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без