ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
Київ
справа №320/6808/18
адміністративне провадження №К/9901/17285/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року (суддя Леонтович А. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (судді: Шурко О. І., Василенка Я. М., Кузьменка В. В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому позивач просив: визнати протиправною відмову ГУ НП в Київській області щодо проведення нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, а саме, за період з 14 вересня 2017 року по 23 вересня 2018 року, викладену у листі від 29 жовтня 2018 року №29/М1155; визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Київській області щодо не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, а саме за період з 14 вересня 2017 року по 23 вересня 2018 року у розмірі 74801,25 грн; стягнути з ГУ НП в Київській області середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, а саме за період з 14 вересня 2017 року по 23 вересня 2018 року у розмірі 74801,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у день звільнення 31 серпня 2016 року, не виплатив належних йому сум, зокрема одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 75000,72 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суди дійшли висновку, що оскільки у день звільнення відповідач (за наказом якого позивача звільнено зі служби в поліції) не виплатив позивачу одноразової грошової допомоги, то відповідно до статей 116, 117 КЗпП є підстави для стягнення з Національної поліції середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні. Щодо суми, яка підлягає стягненню, то її суди визначили відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Постанова № 100).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідач зауважив, що одноразова грошова допомога не є складовою грошового забезпечення поліцейських, тому підстав застосовувати до цих правовідносин (за аналогією) норми статей 116, 117 КЗпП не було.
На переконання скаржника, зазначений судами розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є завищеним. За підрахунками відповідача, стягненню підлягало 70747,50 грн, а не 74801,25 грн як визначили суди.
Скаржник не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.
Позиція інших учасників справи.
Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Позивач не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 січня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
У період з 28 серпня 2006 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в ОВС на різних посадах. Наказом ГУ НП в Київській області від 07 листопада 2015 року №1 о/с позивача прийнято на службу до Національної поліції.
Наказом ГУ НП в Київській області від 31 серпня 2016 року №512 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі підпункту 2 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 21 липня 2017 року у справі № 368/177/17 задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Київській області:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Київській області, яка полягає у не проведенні повного розрахунку в день звільнення ОСОБА_1 із органів Національної поліції, не доплаті частини одноразової грошової допомоги при звільненні та невиплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із органів Національної поліції за період з 01 вересня 2016 року по 13 вересня 2017 року та невиплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- визнано протиправними рішення ГУ НП в Київській області про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, викладені у листах №29/м-863 від 09 грудня 2016 року т.в.о. заступника начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Стаховського І.Ф. та №29/м-161 від 06 березня 2017 року заступника начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Тетері В.М.;
- стягнуто з ГУ НП в Київській області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 1675,66 грн; середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 вересня 2016 року по 13 вересня 2017 року (включно) в сумі 75399,66 грн; одноразову грошову допомогу в розмірі 290000,00 грн у зв`язку із встановленням II групи інвалідності. А всього стягнути коштів на загальну суму 367075,32 грн.
Задовольняючи позов у частині стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 1675,66 грн, Кагарлицький районний суд Київської області виходив з того, що позивач, як особа, яка звільняється зі служби за станом здоров`я, має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до статті 9 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Кагарлицьким районним судом розраховано, що розмір одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням має становити 30917,85 грн. Оскільки ГУ НП в Київській області згідно з видатковим касовим ордером від 08 листопада 2016 року №1586 було сплачено позивачеві лише 29242,19 грн, Кагарлицький районний суд дійшов висновку, що решта вказаної одноразової грошової допомоги у розмірі 1675,66 грн (30917,85-29242,19) підлягає стягненню на користь позивача.
Стягуючи з ГУ НП в Київській області 290000,00 грн, Кагарлицький районний суд виходив з того, що позивач як особа, якій встановлена інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС, має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Оскільки одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 1675,66 грн та одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС, у розмірі 290000,00 грн ГУ НП в Київській області станом на 13 вересня 2017 року не сплатило, Кагарлицький районний суд Київської області дійшов висновку про необхідність стягнення з ГУ НП в Київській області середнього грошового забезпечення за затримку у розрахунку при звільненні.
Судами встановлено, що присуджені Кагарлицьким районним судом Київської області кошти у загальному розмірі 367075,32 грн виплачувались позивачеві у такому порядку:
- 22 серпня 2018 року ГУ НП в Київській області виплатило позивачеві 290000,00 грн одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що підтверджується платіжним дорученням від 22 серпня 2018 року №8292;
- 24 вересня 2018 року ГУ НП в Київській області виплатило позивачеві 77075,32 грн, у тому числі 75399,66 грн- середнього грошового забезпечення за час затримки у розрахунку та 1675,66 грн - одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням, що підтверджується повідомленням про безспірне списання коштів з рахунку боржника згідно з меморіальним ордером від 21 вересня 2018 року №805.
Вважаючи, що ГУ НП в Київській області несвоєчасно виплатило позивачеві належні йому при звільненні суми, останній звернувся до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права та акти їх застосування.
Згідно із статтею 102 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 07 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних устан