1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року

Київ

справа №607/8447/19

адміністративне провадження №К/9901/35273/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (судді: Глушко І. В., Довга О. І., Затопічний І. І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №495674 від 27 березня 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн та закриття провадження у справі. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню. Порушення полягало у здійсненні обгону транспортного засобу перед поворотом з обмеженою оглядовістю. Проте, вказаного правопорушення він не вчиняв, оскільки здійснив об`їзд (обгін) транспортного засобу, який рухався із швидкістю менше 30 км/год у умовах достатньої оглядовості, тобто об`єктивної можливості бачити дорожню обстановку з місця водія, як цього передбачають правила дорожнього руху. Однак, його зупинив працівник поліції та звинуватив у порушенні вимог п. (8) 14.6 Правил дорожнього руху України. Надані позивачем пояснення було проігноровано. Окрім цього, всупереч вимогам КУпАП справа про адміністративне правопорушення була розглянута на місці вчинення проступку без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає, що поліцейським Теребовлянського ВП старшим сержантом поліції Лукачик І.М . безпідставно притягнуто його до відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Зазначене рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні без участі сторін. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 09 серпня 2019 року надіслано судом 21 серпня 2019 року, зареєстровано 22 серпня 2019 року й оприлюднено в цьому реєстрі 23 серпня 2019 року.

Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу позивача копії указаного рішення датовано 28 серпня 2019 року. Матеріали справи не містять доказів направлення та вручення вказаного рішення відповідачу.

23 жовтня 2019 року Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області оскаржено указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 листопада 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з підстав, передбачених частиною третьою статтей 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС), і надав апелянтові строк у десять днів із моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав 08 листопада 2019 року.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом десятиденного строку оскарження рішень у цій категорії справ, апелянт послався на не отримання копії оскаржуваного судового рішення від 09 серпня 2019 року.

Ухвалою від 19 листопада 2019 року Восьмий апеляційний адміністративний суд:

визнав неповажними вказані відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження;

відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2019 року.

Провадження в суді касаційної інстанції.

Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подало касаційну скаргу.

У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Нормативне врегулювання.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС визначено таке:

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС. Згідно з цією стат

................
Перейти до повного тексту