ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
Київ
справа №160/2652/19
адміністративне провадження №К/9901/22184/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (суддя: Царікова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (судді: Дурасова Ю.В., Божко Л.А., Суховаров А.В.) у справі за позовом Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про:
- визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо припинення перерахунку членських профспілкових внесків на користь Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" за заявами/окремими угодами про безготівкове утримання з грошового забезпечення членських профспілкових внесків її членів, які отримані Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області від Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" в період з 07 листопада 2015 року по 21 березня 2019 року;
- зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області утримувати та здійснювати перерахунок членських профспілкових внесків на користь Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" за заявами/окремими угодами про безготівкове утримання з грошового забезпечення членських профспілкових внесків її членів, які отримані Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області від Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" в період з 07 листопада 2015 року по 21 березня 2019 року.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що Первинній профспілковій спілці "Правозахисники країни" 21 березня 2019 року стало відомо, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області має намір припинити перерахунок на рахунки Профспілки членських профспілкових внесків.
На переконання позивача, законодавство про профспілки визначає, що роботодавець повинен сприяти діяльності профспілок. Неперерахування членських профспілкових внесків є прямим перешкоджанням діяльності профспілки, оскільки внаслідок затримки коштів діяльність Профспілки призупиняється фактично повністю.
При цьому за рахунок коштів Профспілки утримується офіс, здійснюється сплата судового збору за подання позовних заяв в інтересах членів Профспілки щодо протиправних дій або бездіяльності, які вчиняються щодо них, справляються витрати на юридичну допомогу, витрати на страхування членів Профспілки за відповідними договорами, витрати на пошту, канцелярію та інше. Профспілка є неприбутковою організацією та існує лише за рахунок вищевказаних внесків.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що спірні правовідносини, які виникли між Первинною профспілковою спілкою "Правозахисники країни" та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області не містять ознак публічності, оскільки гуртуються на трудових відносинах, а захист таких прав в силу приписів частини першої статті 19 ЦПК України віднесений до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, а справу № 160/2652/19 передати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкритті провадження у справі.
Скаржник зазначає, що адміністративний позов обґрунтовано протиправністю дій Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області по припиненню утримання та перерахуванню членських профспілкових внесків на рахунки Первинної професійної спілки «Правозахисники країни».
Вказує, що стаття 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачає, що спори, пов`язані з невиконанням роботодавцем цих обов`язків, розглядаються в судовому порядку.
При цьому скаржник посилається, на пункт 1 частини першої статті 19 КАС України відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тому, на переконання позивача заявлений спір відноситься до предметної юрисдикції адміністративного суду, оскільки стосується дій суб`єкта-владних повноважень (Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області).
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечував проти задоволення касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, вважали рішення судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (судді: Загороднюк А,Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.), відкрито касаційне провадження за скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом через порушення позивачем правил предметної юрисдикції.
Вказані рішення є предметом оскарження у касаційному порядку.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Згідно із частинами першою, другою статті 246 КЗпП України та частиною першою статті 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно зі статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом професійної спілки.
Статтею 244 КЗпП України передбачено, що права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.
Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі (частина перша статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Відпо