ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №743/564/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12617/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка ОСОБА_1
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2016 року (головуючий суддя - Борисюк Л.П.)
у справі №743/564/16-а
за позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області
до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка ОСОБА_1
про примусове видворення за межі території України, -
в с т а н о в и в:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
20 травня 2016 року Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - позивач, УДМС України) звернувся до Ріпкінського районного суду Чернігівської області з позовом до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просило примусово видворити за межі території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та затримати останнього з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Примусово видворено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
Затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Допущено постанову суду до негайного виконання.
09 червня 2016 року відповідач подав до Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2016 року, в якій просив оскаржуване судове рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження, передбаченого частиною 5 статті 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення ухвали суду, далі - КАС України) і не зазначення ним поважних причин його пропуску. Відповідачу запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, для чого встановлено строк до 15.06.2016 до 10 год. 00 хв.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2016 року відмовлено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що про залишення апеляційної скарги без руху відповідача повідомлено шляхом направлення факсограми на адресу пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства де перебуває останній. Проте, станом на 17.06.2016 вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги виконані не були. Тому, мають місце підстави, передбачені абзацом 2 частини 4 статті 189 КАС України, для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
02 липня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене судове рішення та зобов`язати суд апеляційної інстанції прийняти і розглянути по суті його апеляційну скаргу.
В обґрунтування поданої касаційної скарги відповідач указує на те, що не володіє українською мовою і знанням національного та міжнародного законодавства, а відтак не міг самостійно підготувати та своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2016 року. На думку відповідача, початок перебігу строку апеляційного оскарження пов`язаний з моментом, коли він дізнався про існування оскаржуваної постанови суду та отримав консультацію юриста щодо підготовки апеляційної скарги. З посиланням на норми статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідач зазначає про позбавлення його права на доступ до правосуддя.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Главою 6 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) "Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ" були передбачені особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства (стаття 183-5).
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 183-5 КАС України, позовні заяви іноземців чи осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про прийняття рішення про примусове видворення іноземців чи осіб без громадянства з України або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню, або з метою ідентифікації та забезпечення передачі іноземців чи осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців чи осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Частинами 3-4 статті 183-5 КАС України встановлено, що адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, розглядаються судом за обов`язкової уча