ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №308/7395/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10637/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року (головуючий суддя - Костів М.В., судді - Бруновська Н.В., Затолочний В.С.)
у справі №308/7395/16-а
за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України
до гр. Грузії ОСОБА_2
про примусове видворення, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог
20.07.2016 Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - позивач, Чопський ПЗ Західного РУ ДПС України) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до гр. Грузії ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про примусове видворення з території України.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про затримання гр. Грузії ОСОБА_2 та поміщення його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Примусово видворено за межі території України гр. Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Затримано з метою забезпечення примусового видворення гр. Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк, необхідний для виконання постанови суду про примусове видворення.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій зазначив, що у гр. Грузії ОСОБА_2 відсутні законні підстави для перебування на території України, а тому з огляду на норми частини 3 статті 29 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 №3773-VI (далі - Закон №3773-VI), останній підлягає примусовому видворенню з території України.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції послався на те, що судом першої інстанції не враховано, що на момент розгляду справи про примусове видворення відповідачу вже було оголошено підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, про що останній повідомляв суд першої інстанції. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що враховуючи приписи частини 2 статті 22 Закону №3773-VI, відповідачу виїзд з України не дозволяється.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
26 вересня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Чопського ПЗ Західного РУ ДПС України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене судове рішення та залишити постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2016 року в силі.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Чопський ПЗ Західного РУ ДПС України вказує на те, що статтею 31 Закону №3773-VI визначено вичерпний перелік обмежень стосовно заборони примусового повернення чи примусового видворення або видачі іноземця і існування цих обмежень відносно відповідача на час судового розгляду справи встановлено не було. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми статті 22 Закону №3773-VI, оскільки дана норма поширюється лише на випадки добровільного та самостійного виїзду іноземців або осіб без громадянства за кордон та не регулює порядок примусового видворення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2016 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року касаційну скаргу Чопського ПЗ Західного РУ ДПС України призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідач - гр. Грузії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був переданий на територію України у встановленому Угодою між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб порядку за незаконний перетин ним державного кордону України на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Тиса", про що складено протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, а також акт приймання-передавання особи від 18.07.2016.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач повідомляв, що 24.03.2016 старшим слідчим Франківського ВП ГУНП у Львівській області Запорожець М.І., йому було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті185 Кримінального кодексу України.
Розгляд справи за обвинуваченням, у тому числі гр. Грузії ОСОБА_2 , був призначений у Франківському районному суді м. Львова на 26.09.2016 о 10:00 год.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 3 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18.06.2007, запитувана держава на запит Запитуючої держави та без будь-яких інших формальностей, крім тих, що передбачені цією Угодою, приймає на свою територію громадян третіх країн чи осіб без громадянства, які не виконують чинних умов стосовно в`їзду на територію Запитуючої держави або перебування на ній або припинили виконувати такі умови, якщо надано докази відповідно до статті 7 цієї Угоди того, що такі особи незаконно в`їхали на територію держав-членів безпосередньо з території України або на територію України безпосередньо з території держав-членів.
У свою чергу, пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону №3773-VI визначено, що в цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Частиною 2 статті 22 Закону №3773-VI встановлено, що виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо:
йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;
його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання;
його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.
Частиною 1 статті 23 Закону №3773-VI передбачено, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
У свою чергу, відповідно до частин 1, 3 статті 29 Закону №3773-VI, передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію. Іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підля