ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
Київ
справа №162/506/19
адміністративне провадження №К/9901/33427/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року (судді: Глушко І. В., Запотічний І. І., Бруновська Н. В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Капустинського Максима Юрійовича, Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Капустинського Максима Юрійовича, Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач вважає незаконною постанову відповідача від 23 червня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 122 та частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії знаку 5.38 «Місце для стоянки» з табличкою 7.17 «Інваліди» та розміткою 1.30, не маючи при собі посвідчення інваліда, та непред`явлення полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності. Позивач вказує, що розгляд справи проведено з грубим порушенням вимог статей 268 та 280 КУпАП. Вручена йому копія оскаржуваної постанови є нечитабельною, що порушує його право на її оскарження. Постанову винесено у його відсутності, при розгляді справи відповідач Капустинський М. Ю. взагалі не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, оскільки відмовився допитувати вказаного ним свідка ОСОБА_3 , який є інвалідом і на місці зупинки транспортного засобу перебував в його автомобілі.
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області старшого лейтенанта поліції Капустинського Максима Юрійовича серії НК № 591499 від 23 червня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною п`ятою статті 122 та частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Справу про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 122 та частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 повернуто в Управління патрульної поліції у Волинській області на новий розгляд.
Зазначене рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні без участі сторін. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 19 серпня 2019 року надіслано судом 22 серпня 2019 року, зареєстровано 23 серпня 2019 року й оприлюднено в цьому реєстрі 27 серпня 2019 року.
Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 22 серпня 2019 року. Матеріали справи не містять доказів вручення вказаного рішення учасникам справи.
09 вересня 2019 року інспектор роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Капустинський Максим Юрійович оскаржив указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 вересня 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Капустинського Максима Юрійовича з підстав, передбачених частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС), і надав апелянтові строк у десять днів із моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав 07 жовтня 2019 року.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом десятиденного строку оскарження рішень у цій категорії справ, апелянт послався на отримання копії оскаржуваного судового рішення від 19 серпня 2019 року 02 вересня 2019 року.
Ухвалою від 18 жовтня 2019 року Восьмий апеляційний адміністративний суд:
визнав неповажними вказані відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження;
відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Капустинського Максима Юрійовича на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2019 року у справі №162/506/19.
Провадження в суді касаційної інстанції.
Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції України, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Нормативне врегулювання.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС визначено таке:
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Особливості провадження у справах з приводу