ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/114/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,
за участю представників:
Національного антикорупційного бюро України - Семенчук М.А.,
Державної судової адміністрації України - Сердіченко С.А., Манойленко К.В., Цвєткова К.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія КИТ" - Бойко Є.В., Каменський Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія КИТ" та Державної судової адміністрації України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019
(головуючий - Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Тарасенко К.В.)
у справі за позовом Національного антикорупційного бюро України
до 1) Державної судової адміністрації України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія КИТ"
про визнання недійсним договору від 02.06.2016 №37-16 про закупівлю,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У 2019 році Національне антикорупційне бюро України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної судової адміністрації України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія КИТ" про визнання недійсним договору від 02.06.2016 № 37-16 про закупівлю.
2. Звертаючись з даним позовом, позивач послався на те, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов`язків надається право за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 позов залишено без розгляду.
4. Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України положення п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 №1698 - VII визнано неконституційним, а тому Національне антикорупційне бюро України не наділено повноваженнями для звернення до суду із позовами про визнання угод недійсними, оскільки це не входить до їх компетенції.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 скасовано. Справу №910/114/19 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час подання позовної заяви Національне антикорупційне бюро України мало повноваження щодо подання позовної заяви у даній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Компанія КИТ" та Державна судова адміністрація України звернулися з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 залишити без змін.
8. Касаційні скарги мотивовано тим, що: суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що Національне антикорупційне бюро України наділено повноваженнями для звернення до суду з даним позовом; п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII втратив чинність станом на час підготовчого провадження у даній справі, завданням якого є остаточне визначення складу учасників судового процесу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Національне антикорупційне бюро України подало відзив на касаційні скарги, у якому просить касаційні скарги Державної судової адміністрації України та ТОВ «Компанія КИТ» залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
10. Від ТОВ "Компанія КИТ" надійшли додаткові пояснення, у яких повторно просить касаційну скаргу ТОВ "Компанія КИТ" задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого суду - залишити в силі.
11. Від Державної судової адміністрації України надійшли додаткові пояснення, у яких повторно просить касаційні скарги Державної судової адміністрації України та ТОВ "Компанія КИТ" задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого суду - залишити в силі.
12. Надавши оцінку вказаним додатковим поясненням, поданим Державною судовою адміністрацією України та ТОВ "Компанія КИТ", суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що такі пояснення фактично є доповненням до касаційної скарги, які подані з порушенням приписів ст. 298 ГПК України, а саме поза межами строку на касаційне оскарження.
13. Таким чином, з урахуванням приписів ст. 298 ГПК України Верховний Суд не враховує такі доповнення до касаційних скарг Державної судової адміністрації України та ТОВ "Компанія КИТ".
Позиція Верховного Суду
14. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
15. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 №1698-VII (в редакції чинній станом на час звернення позивачем з позовом у даній справі) Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов`язків надається право за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.
16. Однак в подальшому рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 положення п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 №1698-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
17. При цьому відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 положення п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 №1698-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
18. Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
19. Аналогічне положення закріплено у ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".
20. Отже, п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII втратив чинність лише з 05.06.2019.
21. Пунктом 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
22. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Тобто, суд встановлює та оцінює процесуальну дієздатність о