ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 925/186/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. (головуючий), судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області
(суддя - Грачов В.М.)
від 20.06.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Буравльов С.І., судді - Сулім В.В., Пашкіна С.А.)
від 10.10.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот"
до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черка-сигаз"
про визнання недійсним договору,
1. Короткий зміст заяви заперечень.
1.1. У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Азот" (надалі - ПАТ "Азот", позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (надалі - ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", відповідач) про визнання недійсним типового договору розподілу природного газу від 01.04.2017 з моменту його укладення з підстав відсутності необхідних повноважень для вчинення такого правочину у особи, яка укладала оспорюваний правочин від імені відповідача.
1.2. До закінчення підготовчого засідання позивач подав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просив суд:
- визнати недійсним Типовий договір розподілу природного газу від 01.04.2017 з моменту його укладення;
- стягнути з відповідача на користь позивача також грошові кошти у розмірі 420 197 563,94 грн за період з 01.04.2017 по 20.05.2019 за типовим договором розподілу природного газу від 01.04.2017.
1.3. Відповідач в судовому засіданні проти поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог заперечував, вказавши, що з її змісту вбачається, що вона подана без сплати судового збору, а тому підлягає поверненню без розгляду.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.06.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019, заяву ПАТ "Азот" про збільшення розміру позовних вимог повернуто заявникові без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано документа, який підтверджує сплату судового збору, така заява підлягає поверненню заявникові.
2.2. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновком суду першої інстанції, додатково зазначивши, що заява про збільшення розміру позовних вимог є за своєю суттю заявою з процесуальних питань, а наслідком недотримання заявником вимог до будь-якої письмової заяви з процесуальних питань є виключно повернення такої заяви заявникові без розгляду відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, що було зроблено судом в оскаржуваній ухвалі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 17.10.2019 ПАТ "Азот" звернулось до суду з касаційною скаргою на ухвалу Госпо-дарського суду Черкаської області від 20.06.2019 та постанову Північного апе-ляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі № 925/186/19.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається те, що суди порушили норми, що закріплені в частині 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не брали до уваги те, що заява про збільшення позовних вимог є за своєю суттю позовною заявою, а тому суд першої інстанції, у випадку подання заяви про збільшення позовних вимог без доказів сплати судового збору повинен був залишити її без руху та надати ПАТ "Азот" строк на усунення недоліків шляхом сплати судового збору. Окрім того, скаржник вказує на порушення вимог статей 55, 64 Конституції України.
3.3. ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" подало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 без змін, оскільки вважає, що місцевий господарський суд, встановивши, що до заяви не додано доказів сплати судового збору, законно повернув таку заяву без розгляду.
3.4. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу також зазначає, що заява про збільшення позовних вимог не є заявою по суті, тому положення частин 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються. Окрім того, відповідач зауважує, що у спірній заяві заявлено додатково майнову вимогу, яка не заявлялась при зверненні з позовом, тому така заява не є збільшення позовних вимог, а пред`явленням нового позову з іншим предметом та підставами, що виключає можливість прийняття такої заяви до розгляду.
4. Рух справи у суді касаційної інстанції.
4.1. 05.12.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В. постановив ухвалу про відкриття касаційне провадження у справі № 925/186/19 та призначив справу до розгляду, оскільки дійшов висновку, що розгляд такої скарги має значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (частини 3 статті 163, частин 1, 4 статті 170, частин 1, 2, 4, 10 статті 174 Господарського процесуального кодексу України), а саме: процесуальних наслідків у разі подання заяви про збільшення розміру позовних вимог без доказів сплатити суми судового збору до звернення в суд із відповідною заявою.
4.2. За розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.12.2019 № 29.3-02/4073 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/186/19 у зв`язку з відпусткою судді Ткача І.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.12.2019 для розгляду справи визначено склад суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
5.1. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
5.2. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
5.3. При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини 1 та 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України).
5.4. Вимоги щодо форму, змісту, порядку подання заяв по суті та наслідки їх недодержання закріплені у статтях 162 -168 Господарського процесуального кодексу України.
5.5. Водночас, згідно з частинами 1 та 2 статті 168 цього Кодексу при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
5.6. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені у статті 170 Господарського процесуального кодексу України. Одночасно у частині 5 статті 46, частині 3 статті 163 Господарського процесуального кодексу України закріплені спеціальні вимоги, зокрема, до заяви про збільшенні розміру позовних вимог.
5.7. Так, у першому реченні частини 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
5.8. У другому реченні тієї ж частині передбачені правові наслідки недотримання цих вимог. Зокрема, у разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
5.9. Згідно з частиною 3 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою. Аналогічні вимоги закріплені у абзаці 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду.
5.10. Правові наслідки неподання відповідних доказів закріплені у частині 10 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
5.11. Отже, наслідки подання заяви про збільшення розміру позовних вимог без доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а також без виконання вимог щодо сплати судового збору визначені у частині 5 статті 46 та частині 10 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, недодержання інших загальних вимог до форми та змісту заяви, що викладені у частинах 1 та 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується до всіх письмових заяв (у тому числі і до заяви про збільшення позовних вимог), якщо інше прямо не передбачено цим Кодексом, є підставою для повернення такої заяви заявнику без розгляду на підставі частини 4 цієї статті.
5.12. З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, що заява про збільшення розміру позовних вимог є за своєю суттю позовної заявою, і до цієї заяви необхідно застосовувати вимоги, передбачені статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, а також положенн