ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/3883/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участі представників сторін:
скаржника - Корнієнко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 16.10.2019
та на ухвалу Господарського суду Київської області
від 15.05.2019
за позовною заявою Білоцерківської міської ради Київської області
до відповідачів: 1. Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича; 2. Голови комісії з припинення Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам" Шкабрія Михайла Петровича; 3. Арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. ОСОБА_1 ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс"; 3. ГП "Магістраль"
про скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу
в межах провадження у справі № 911/3883/16
за заявою боржника Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Постановою господарського суду Київської області від 14.12.2016, зокрема, визнано банкрутом ПАТ НВФ "Ферокерам" та відкрито ліквідаційну процедуру.
2. До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Білоцерківської міської ради Київської області до Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича (відповідач-1) та до Голови комісії з припинення Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам" Шкабрія Михайла Петровича (відповідач-2), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Ленд Будсервіс", ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Корнійчук Антоніни Валеріївни, ГП "Магістраль" про скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16 закрито провадження у вказаній справі в частині вимог про визнання неправомірними дій Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; в іншій частині в задоволенні позовних вимог Білоцерківської міської ради Київської області відмовлено.
4. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГП "Магістраль" та Білоцерківська міська рада Київської області звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у даній справі апеляційні скарги залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 15.11.2019 Білоцерківська міська рада звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 14.11.2019 № 3880/01-13 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 911/3883/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.11.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 касаційну скаргу Білоцерківської міської ради від 14.11.2019 № 3880/01-13 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 13.12.2019 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 572,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16.
9. 10.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Білоцерківської міської ради надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучено оригінал документу (платіжного доручення № 2243 від 03.12.2019), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 572,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 911/3883/16.
10. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 911/3883/16 за касаційною скаргою Білоцерківської міської ради від 14.11.2019 № 3880/01-13 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019. Призначено розгляд касаційної скарги на 21.01.2020 о 10:45 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Білоцерківською міською радою подано касаційну скаргу, в якій остання просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1 Суди попередніх інстанцій мали розглянути та оцінити обставини на які посилався скаржник, проте не надали оцінки наданим доказам та не звернули уваги на обставини, що свідчать про протилежні та колізійні обставини, що визнані судами попередніх інстанцій як встановлені факти.
12.2 Суди попередніх інстанцій мали дати оцінку всім запереченням преюдиціальності фактів наданих скаржником, а не просто послатися на рішення у справах № 810/2515/16 та № 911/415/18.
12.3 Представник скаржника в судовому засіданні 21.01.2020 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
17. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним.
17.1 У адміністративній справі № 810/2515/16 та господарській справі № 911/415/18 встановлені такі обставини, що не потребують доказуванню, а саме:
- правомірність реєстрації права власності за ПАТ НВФ "Ферокерам" на нерухоме майно (Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 95-Б);
- набуття вказаного майна у власність ОСОБА_1 ;
- передача ним такого майна до статутного капіталу ТОВ "Ленд Будсервіс";
- реєстрації права власності за останнім на вказане майно.
17.2 На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що право користування земельною ділянкою, на якій розташоване вищезазначене нерухоме майно, набуто ТОВ "Ленд Будсервіс", а за ГП "Магістраль" в свою чергу припинено.
18. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що провадження у даній справі в частині вимог про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28769690 від 16.03.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягає закриттю. Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки інші позовні вимоги Білоцерківської міської ради Київської області є похідними від зазначеної вище вимоги, то такі вимоги не підлягають задоволенню.
19. Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
20. За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджували