1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/815/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Приватного акціонерного товариства

«Племінний завод «Червоний Велетень» - Кузьменка В.С.,

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Слобожанський Альянс» - не з`явився,

Державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації

речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації

юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Зміївської районної державної адміністрації Харківської області

Штефана Олександра Анатолійовича - не з`явився,

ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 (у складі колегії суддів: Барабашова С.В. (головуючий), Істоміна О.А., Стойка О.В.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2019 (суддя Чистякова І.О.)

у справі № 922/815/19

за позовом Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Штефана Олександра Анатолійовича, ОСОБА_1,

про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень» (далі - ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс» (далі - ТОВ «Слобожанський Альянс»), у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42335817 від 01.08.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на час прийняття оскарженого рішення державного реєстратора земельна ділянка, щодо якої було проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) за ТОВ «Слобожанський Альянс», перебувала у користуванні позивача згідно з договором оренди, укладеним 06.08.2012 із ОСОБА_2 (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 ) строком на 10 років, і зареєстрованим відділом Держкомзему у Зміївському районі Харківської області, про що внесено запис у Державний реєстр земель від 07.09.2012 № 632178054001216.

Оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржене рішення, не перевірив наявність/відсутність суперечностей між заявленим ТОВ «Слобожанський Альянс» правом на користування належною ОСОБА_1 земельною ділянкою та вже зареєстрованими правами ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» на цю земельну ділянку, чим допустив неправомірну подвійну державну реєстрацію речового права, позивач просив визнати протиправним і скасувати зазначене рішення.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 та 23.04.2019 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (далі - державний реєстратор) Штефана О.А. та ОСОБА_1

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що спір у цій справі стосується виключно проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а не підстав набуття такого права, та не є спором про право. Такі вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник унаслідок виконання державним реєстратором владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 17.10.2019 залишив рішення суду першої інстанції без змін з мотивів, викладених у постанові.

Апеляційний суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції про те, що спір у цій справі має публічно-правовий характер, та, надавши власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, зазначив, що спір у зазначеній справі є спором про право цивільне між особою, що вимагає скасування державної реєстрації, й особою, за якою зареєстровано таке право, а тому підлягає розгляду судами господарської юрисдикції з огляду на суб`єктний склад сторін. Водночас суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що позивач скористався неефективним способом відновлення порушеного права, а тому позовна вимога про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора не є правильно обраним способом захисту таких прав. Разом із тим судом зауважено, що спір щодо реєстраційних дій виник на підставі укладеного між ТОВ «Слобожанський Альянс» і ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 26.07.2018, питання правомірності укладення та виконання якого взагалі не було предметом розгляду у цій справі, тому скасування рішення про державну реєстрацію не призведе до скасування (усунення) підстави її проведення.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2019 року ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» обґрунтовано тим, що поза увагою судів залишилася та обставина, що положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» передбачено скасування записів про державну реєстрацію прав на підставі рішення суду; оскільки фактичним підґрунтям і метою пред`явлення позову у цій справі стало наявність суперечностей щодо правомірності користування земельною ділянкою, що виникло внаслідок прийняття оскарженого рішення державного реєстратора, позовна вимога про визнання протиправним та скасування такого рішення є належним способом захисту та відповідає правовому висновку, наведеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/127/18; відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заявлена позивачем вимога є самостійною вимогою та не потребує додаткового визнання недійсним договору оренди

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Слобожанський Альянс» зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

ТОВ «Слобожанський Альянс», державний реєстратор Штефан О.А. та ОСОБА_1 в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

22.01.2020 ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» подано Суду письмові пояснення, які за своїм змістом фактично є доповненнями до касаційної скарги та подано поза межами строку на касаційне оскарження, отже, з огляду на положення статті 118 ГПК Суд залишає ці письмові пояснення без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 06.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Племінний завод «Червоний Велетень» (у подальшому перейменоване на ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень»; орендар) і ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 0,1349 га (у тому числі сіножаті), кадастровий номер 6321780500:02:000:1059, яка розташована на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області (пункти 1, 2).

Відповідно до пункту 8 договору його укладено терміном на 10 років.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43).

Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Зміївському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 07.09.2012 № 632178054001216.

За актом приймання-передачі від 06.08.2012 орендодавець передав зазначену земельну ділянку орендарю.

Також судами встановлено, що власником зазначеної земельної ділянки на цей час є ОСОБА_1 - спадкоємець ОСОБА_2 .

Згідно з інформацією Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області (лист від 06.02.2019 № 64/111-19) станом на 29.12.2012 відповідно до Книги реєстрації державних актів на право власності, постійного користування, договорів оренди земельних ділянок, зокрема, між зазначеними у переліку громадянами (у тому числі ОСОБА_1 ) та Публічним акціонерним товариством «Племінний завод «Червоний Велетень» (перейменовано на ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень») укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6321780500:02:000:1059, а інших записів про зміну або припинення цього договору немає.

Аналогічну інформацію надало Головне управлінням Держгеокадастру у Харківській області (лист від 06.02.2019 № 32-20-11-1036/0/19-19).

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42335817 від 01.08.2018, прийнятого державним реєстратором щодо реєстрації права оренди ТОВ «Слобожанський Альянс» на земельну ділянку, за наявності чинного договору оренди земельної ділянки, укладеного між ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» і громадянином ОСОБА_2 (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 ), що, у свою чергу, унеможливлює здійснення державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Слобожанський Альянс» і громадянином ОСОБА_1 , до закінчення строку дії попереднього договору.

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно зі статтями 5, 7, 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову -обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.

Відповідно до статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрис

................
Перейти до повного тексту