Постанова
іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 759/17836/18
провадження № 51-4468км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Марчука О. П.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Шевченко О. О.,
захисника Пенчарського А. Я.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Пенчарського А. Я. на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100080007416, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за наступних обставин.
Так, 14 вересня 2018 року приблизно о 21:10 ОСОБА_1 , проходячи біля будинку № 3 по вулиці Чаадаєва у м. Києві, побачив ОСОБА_2 , яка сиділа на сходах підвального приміщення вказаного будинку та розмовляла по мобільному телефону. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 , завдав їй декілька ударів по голові і тулубу та намагався вирвати з її рук мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI 5 PLUS» вартістю 4999 грн, проте потерпіла змогла втримати телефон у руці та почала кликати на допомогу. Тоді ОСОБА_1 намагався втекти, однак був затриманий неподалік вчинення злочину.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника Пенчарського А. Я., а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. На думку захисника, докази, наявні у матеріалах кримінального провадження, не доводять винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а деякі з них взагалі є недопустимими. Стверджує, що ОСОБА_1 направлявся до підвального приміщення для того, щоб забрати залишені для нього наркотичні речовини, а не з метою заволодіти телефоном потерпілої, проте суд на це уваги не звернув. Апеляційний суд порушення місцевого суду не усунув, а тому його рішення не відповідає вимогам ст. 419 КПК та підлягає скасуванню.
У запереченнях на касаційну скаргузахисника прокурор зазначає про необхідність залишення скарги без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи захисника щодо незгоди з даною судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що, виходячи з вимог ст. 438 КПК, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Разом із тим при перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об'єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені д