ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 334/3446/15-к
провадження № 51-10170 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Костюка О.С.,
захисника Гайдука Ю.Г. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Гайдука Ю.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 липня 2019 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку та повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 2 ст. 125 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;
- ч. 1 ст. 115 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років;
- ч. 2 ст. 15 - п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Не погоджуючись із вказаним вироком суду першої інстанції, 22 червня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 липня 2019 року засудженому ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку через відсутність поважних причин та повернуто подану ним апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Гайдук Ю.Г., не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції від 16 липня 2018 року, не взявши до уваги того, що відсутність у його підзахисного захисника та правової допомоги стали наслідком помилкових дій засудженого на стадії апеляційного оскарження. Наведені причини захисник уважає поважними та такими, що дають підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку відповідно до ст. 117 КПК України. Також просить врахувати, що нову апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 було подано до апеляційного суду відразу ж після призначення йому захисника з регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Гайдук Ю.Г. підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру або виховного характеру може бути подана протягом тридцяти днів з дня їх проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у с