Постанова
іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 402/740/15
провадження № 51-1208км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
засудженого ОСОБА_1 ,
захисника Чарухи Р.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 7 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 червня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014120280000880, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Криничне Болградського району Одеської області, який тимчасово проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області
від 7 червня 2016 року ОСОБА_1 засуджено:
- за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з конфіскацією всього майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна;
- за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з конфіскацією всього майна.
Крім того, зараховано ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 24 лютого 2015 року по 7 червня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 червня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено, на підставі ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 24 лютого 2015 року по 26 червня 2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин, встановлених судом.
Наприкінці грудня 2014 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_1 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, які знаходились за місцем свого тимчасового проживання в АДРЕСА_1 та із зібраних відомостей були обізнаними про спосіб заробітку і наявність у ОСОБА_2 майна в особливо великих розмірах на суму понад 900000 грн у виді виробів із золота та срібла, електронної техніки, а також про користування ним транспортним засобом «INFINITI FX 35», державний реєстраційний номер
НОМЕР_1 , вартістю 385732 грн 30 коп. виник злочинний корисливий намір, спрямований на незаконне заволодіння майном ОСОБА_2 шляхом вчинення розбою та незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаного з умисним вбивством потерпілого.
З метою реалізації своїх протиправних намірів ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, вступили між собою у злочинну змову, обговоривши обставини скоєння злочинів, підготувавши необхідні умови та обравши знаряддям вчинення злочину револьвер системи «Наган» (більш точних даних про характеристику зброї досудовим розслідуванням не встановлено) та не менше трьох патронів до нього.
29 грудня 2014 року приблизно о 18-й годині особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, діючи за обумовленим планом вчинення злочину, зателефонував ОСОБА_2 , з яким був раніше знайомий, та під виглядом вирішення питання про придбання виробів із золота та срібла, електронної техніки на суму понад 664220 грн домовився з ним зустрітися. Визначили місце та дату зустрічі, а саме: 30 грудня 2014 року приблизно о 18-й годині на правому узбіччі 48 км+350 м територіальної дороги державного значення Т-02-07 сполученням Джулинка-Гайворон-Великі Трояни виїзд на М05, на відстані близько 14 м від бетонної опори лінії електропередач № 282 в напрямку автомобільної дороги Київ-Одеса у межах території Ульяновського району Кіровоградської області.
30 грудня 2014 року приблизно о 17-й годині ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, яка була озброєна зазначеним вище револьвером системи «Наган», діючи згідно раніше досягнутої домовленості, рейсовим автобусом прибули до дорожнього комплексу «Кропива», розташованого на автомобільній дорозі сполученням Київ-Одеса в межах території сільської ради с. Великі Трояни Ульяновського району Кіровоградської області. Там ОСОБА_1 залишився на обумовленому місці зустрічі, спостерігаючи за наближенням автомобіля потерпілого, а особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, продовжив рухатися по дорозі у напрямку с. Йосипівка Ульяновського району Кіровоградської області назустріч ОСОБА_2 , уточнюючи з ним по телефону час та місце зустрічі.
Того ж дня приблизно о 22-й годині особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, під час руху по узбіччю дороги помітив, що йому назустріч їде автомобіль марки «INFINITI FX 35» під керуванням ОСОБА_2 та зупинив автомобіль жестом руки. Після зупинки автомобіля особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, присів на заднє пасажирське сидіння та, побачивши на передньому пасажирському сидінні дружину ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , вказав водію продовжувати рух у напрямку автомобільної дороги сполученням Київ-Одеса до місця знаходження ОСОБА_1 , очікуючи сприятливого моменту для скоєння злочину.
Проїхавши близько 100-150 метрів, помітивши на дорозі ОСОБА_1 , особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, вказав ОСОБА_2 зупинити автомобіль на правому узбіччі 48 км + 350 м територіальної дороги державного значення Т-02-07 сполученням Джулинка-Гайворон-Великі Трояни виїзд на М05, на відстані близько 14 м від бетонної опори лінії електропередач № 282 в напрямку автомобільної дороги Київ-Одеса.
Після зупинки ОСОБА_2 , не вимикаючи двигун та світло автомобіля, сприймаючи дії особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, як добросовісні наміри на придбання майна згідно з домовленістю, вийшов разом із ним з автомобіля, де до них приєднався ОСОБА_1 Потім ОСОБА_2 , відкривши багажник автомобіля «INFINITI FX 35», розпочав демонструвати для продажу вироби із золота та срібла, електронну техніку (точна кількість, моделі та марки досудовим розслідуванням не встановлено), які знаходилася у дорожній сумці та картонній коробці із чотирма лотками.
В свою чергу ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком,впевнившись у наявності в автомобілі ОСОБА_2 майна в особливо великих розмірах на суму понад 900 000 грн у виді виробів із золота та срібла, електронної техніки, а також в салоні - відеореєстратора, шкіряної барсетки, у середині якої вірогідно знаходилися гроші в національній валюті та валюті інших держав, мобільного телефону марки «NOKIA 6300» в користуванні ОСОБА_3 , приступили до безпосереднього виконання свого злочинного корисливого наміру шляхом вчинення розбою, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаним із умисним вбивством ОСОБА_2 , із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_3 , та погрозою застосування такого насильства.
Реалізовуючи свої протиправні наміри, діючи по заздалегідь обумовленому плану нападу та розподілу злочинних ролей, 30 грудня 2014 року приблизно о 22-й годині 30 хвилин, перебуваючи біля автомобіля «INFINITI FX 35», припаркованого на правому узбіччі 48 км + 350 м територіальної дороги державного значення
Т-02-07 сполученням Джулинка-Гайворон-Великі Трояни виїзд на М05, на відстані близько 14 м від бетонної опори лінії електропередач № 282 в напрямку автомобільної дороги Київ-Одеса особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, усвідомлюючи свої злочинні дії та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_2 , здійснив три постріли з револьверу системи «Наган» в життєво важливі органи - задню праву частину грудної клітки (спини) тулуба, задню частину шиї та голову, від яких потерпілий помер. Після чого особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, діючи узгоджено та спільно з ОСОБА_1 , який весь цей час продовжував стояти у безпосередній близькості біля автомобіля та спостерігати за навколишнім оточенням, тим самим сприяючи діям свого спільника, перетягли тіло потерпілого до лівої сторони узбіччя дороги, де кинули до рову.
Після умисного вбивства потерпілого 30 грудня 2014 року приблизно о 22-й годині 45 хвилин, перебуваючи біля автомобіля марки «INFINITI FX 35», а потім у салоні цього автомобіля ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, діючи умисно, узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням до потерпілої ОСОБА_3 насильства, небезпечного для її життя та здоров`я, з погрозою застосування такого насильства заволоділи майном потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 934 040 грн 58 коп., що становить особливо великий розмір.
Продовжуючи свої злочинні дії, діючи з єдиним корисливим умислом на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, що належить подружжю ОСОБА_2, 30 грудня 2014 року приблизно о 22-й годині 50 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в зв`язку з її розшуком, повторно, за встановлених у вироку обставин із застосуванням до потерпілої ОСОБА_3 насильства, небезпечного для її життя та здоров`я, з погрозою застосування такого насильства незаконно заволоділи транспортним засобом марки «INFINITI FX 35» вартістю 385 732 грн 30 коп., що був припаркований направомуузбіччі48 км + 350 м територіальної дороги державного значення Т-02-07. Знаходячись у даному транспортному засобі, вказані особи поїхали в напрямку с. Новоселиця Ульяновського району Кіровоградської області, де зупинившись на полі, залишили цей автомобіль разом із ОСОБА_3 , вибувши у невідомому напрямку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзізасуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ньогозмінити та пом`якшити покарання. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Посилається на відсутність доказів, які б підтверджували вчинення ним умисного вбивства з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб. Вказує на суворість призначеного покарання та неврахування судом позитивних характеристик, наявність на його утриманні малолітньої дитини, відсутність судимостей.
Крім того, засуджений ОСОБА_1 подав доповнення до касаційної скарги, в яких просить судові рішення щодо нього скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. ст. 75, 76 КПК, мотивуючи тим, що суддя Онуфрієв В.М. двічі брав участь у кримінальному провадженні. На думку засудженого, вказана обставина виключає повторну участь судді апеляційного суду в судовому розгляді. Вважає, що дослідженими судом доказами не доведено наявність у нього умислу саме на вбивство потерпілого з корисливого мотиву та наявність попередньої змови. Стверджує, що жодних протиправних дій відносно потерпілого не вчиняв; у даному випадку має місце ексцес виконавця злочину, оскільки він мав умисел лише на заволодіння чужим майном. Крім того, вважає, що кримінальне провадження за ч. 3 ст. 289 КК підлягає закриттю на підставі ст. 284 КПК. Мотивує тим, що у вироку не вказано, в чому саме полягало небезпечне для життя насильство та які дії вчинено ним для заволодіння транспортним засобом. Вважає, що для встановлення вартості викраденого майна суд мав би провести судову товарознавчу експертизу, але проведено її не було, що свідчить, на його думку, про неналежність і недопустимість доказів сторони обвинувачення. Вказує на невідповідність вироку вимогам ст. ст. 370, 373, 374 КПК. Зазначає, що прокурором не було роз`яснено його право на суд присяжних і наведена обставина залишилася поза увагою судом першої інстанції. Посилається на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК. Вважає, що апеляційний суд належно не перевірив доводи його апеляційної скарги, безпідставно відхилив клопотання про допит свідка ОСОБА_4 та інших, а також всупереч положенням ст. ст. 7, 23, 370 і 404 КПК не дотримався вимог засади безпосередності дослідження доказів. Крім того, на думку засудженого, апеляційний суд не звернув уваги на те, що всупереч вимогам ст. 95 КПК суд першої інстанції обґрунтував свої висновки на його показаннях, які він давав слідчому.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т.В. просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Захисник Чаруха Р.Р. підтримав касаційну скаргу засудженого та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Чабанюк Т.В., захисника Чарухи Р.Р., засудженого ОСОБА_1 , який просив задовольнити його касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення змінити в порядку ст. 433 КПК на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення з підстави невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що зазначає в касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 .
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які з дотриманням вимог ст. ст. 7, 23 КПК було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про відсутність доказів, які б підтверджуваливчинення ним умисного вбивства з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, є безпідставними.
Так, потерпіла ОСОБА_3 показувала, що 30 грудня 2014 року разом з її чоловіком, ОСОБА_2 , поїхала на зустріч з людиною, з якою ОСОБА_2 домовився про продаж йому виробів із золота та срібла. Не доїжджаючи до повороту на село Великі Трояни, її чоловік побачив людину, з якою мала відбутися зустріч, як з`ясувалось згодом, це був ОСОБА_5 , зупинився і останній сів до їх автомобіля. Коли проїхали приблизно 100-200 метрів, ОСОБА_5 попросив зупинитися, аби взяти з собою товариша, що стояв на узбіччі, яким був ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_2 зупинив автомобіль і на пропозицію ОСОБА_5 вийшов з автомобіля. В цей час до них підійшов ОСОБА_1 і майже відразу пролунали постріли, які здійснив в її чоловіка ОСОБА_5. Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відтягнули тіло ОСОБА_2 на узбіччя дороги та кинули до рову. Після цього вказані особи заволоділи їх майном. ОСОБА_1 сильно притиснув її до сидіння, наказуючи сидіти тихо, та забрав відеореєстратор з автомобіля. Останньому ОСОБА_5 передав револьвер. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на автомобілі потерпілих поїхали з нею в напрямку м. Гайворона. По дорозі ОСОБА_5 погрожував вбивством. Виїхавши за місто Ульянівка, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , утримуючи викрадене майно, залишили її та покинули автомобіль.
Водночас потерпіла ОСОБА_3 показувала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 діяли спільно та узгоджено, останній в ході вчинення злочинів давав вказівки ОСОБА_1 і той їх беззаперечно виконував.
Також суд обґрунтував висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що 30 грудня 2014 року подружжя ОСОБА_2, зібравши для продажу вироби із золота та срібла,електронну техніку, виїхали на зустріч, що мала відбутися за містом Ульянівка;