1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 183/249/19

провадження № 61-22243св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі судді Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У січні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

(далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 16 квітня 2016 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 500,00 грн, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк свої зобов?язання виконав, надав відповідачу кредитні кошти у вказаному розмірі.

ОСОБА_1 в порушення взятих на себе зобов?язань своєчасно не сплачував кредит та відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на 18 жовтня 2018 року утворилась заборгованість у розмірі

25 300,12 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі

5 777,56 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 1 526,74 грн, заборгованості по пені у розмірі 16 314,86 грн, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн та штрафу (процентна складова) у розмірі 1 180,96 грн.

АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 300,12 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 16 квітня 2016 року б/н в розмірі 5 777,56 грн, що становить заборгованість по тілу кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, сума заборгованості, яка включає в себе заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5 777,56 грн підлягає стягнення в судовому порядку. Судом застосовано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження

№ 14-131цс19).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник АТ КБ «ПриватБанк» - Крилова О. Л. оскаржила його в апеляційному порядку, шляхом подання 17 жовтня 2019 року через засоби поштового зв?язку апеляційної скарги.

Одночасно в апеляційній скарзі заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги.

Заявнику необхідно було надати суду апеляційної інстанції ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та надати клопотання про поновлення процесуального строку та докази поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що на виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від

01 листопада 2019 року заявником не надано доказів про отримання оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції саме 16 вересня

2019 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

09 грудня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції банком отримано на електронну пошту та у суду є можливість самостійно перевірити дату отримання рішення, а не зобов?язувати заявника надавати докази його отримання.

Рішення суду першої інстанції банком отримано саме 16 вересня 2019 року по електронній пошті. Докази такого отримання містяться в матеріалах справи. Інших відомостей щодо отримання судового рішення суду першої інстанції немає. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга подана у строки, передбаченні статтею 354 ЦПК України.

Дана справа є малозначною, а відповідно до правил частини другої статті 60 ЦПК України представником може бути особа, яка не є адвокатом.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу

№ 183/249/19.

02 січня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

20 січня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, справу передано судді-доповідачу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Відповідно до статті 399 ЦПК України після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції (частина друга стаття 401 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 407 ЦПК України касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 389 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про до

................
Перейти до повного тексту