Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 559/74/18
провадження № 61-47820св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 липня
2018 року у складі судді Ходака С. К. та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» (далі - ТОВ «Магістраль») про визнання припиненими трудових відносин.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ТОВ «Магістраль».
Загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу в будь який час і з будь яких підстав.
Учасниками ТОВ «Магістраль» є: відкрите акціонерне товариство «Тернопільське шляхо-будівельне управління № 24» (далі - ВАТ «Тернопільське шляхо-будівельне управління № 24»), відкрите акціонерне товариство «Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів» (далі - ВАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів»), товариство з обмеженою відповідальністю «Орест» (далі - ТВО «Орест»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Учасники ТОВ «Магістраль» не займаються та не опікуються своїм підприємством, ТОВ «Магістраль» найманих працівників немає (крім ОСОБА_1 ), а також, підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.
Як наслідок, ОСОБА_1 втратив матеріальну (економічну) та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора в ТОВ «Магістраль», змінив місце роботи й сферу діяльності, належного зв`язку із засновником (учасником) ТОВ «Магістраль» не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні його з посади директора за власним бажанням (відповідно до статті 38 КЗпП України).
29 квітня 2016 року ОСОБА_1 написав загальним зборам учасників
ТОВ «Магістраль» заяву про звільнення та надіслав її за юридичною адресою товариства, однак не отримав відповіді.
Також він направив кожному з учасників ТОВ «Магістраль» заяву про звільнення, проте, відповіді не отримав.
Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ «Магістраль» не розглянув його заяву про звільнення протягом, передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу.
Своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та невжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства, ТОВ «Магістраль» були порушені трудові права ОСОБА_1 , зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.
ОСОБА_1 просив визнати припиненими його трудові відносини з
ТОВ «Магістраль» з 29 квітня 2016 року у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із недоведеності заявлених позовних вимог, зокрема позивачем не доведено те, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Магістраль».
Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від
19 липня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
30 листопада 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 липня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи. Зокрема, судами не звернуто уваги на витяг з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказано, що ОСОБА_1 є підписантом та керівником ТОВ «Магістраль» з 25 листопада 2002 року.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегія суддів приймає аргументи наведені у касаційній скарзі з таких підстав.
Позиція Верховного Суду:
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із недоведеності заявлених позовних вимог, зокрема позивачем не доведено те, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Магістраль».
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд вказав, що інформація з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що ОСОБА_1 є керівником та підписантом юридичної особи не може беззаперечно свідчити про перебування останнього у трудових відносинах з ТОВ «Магістраль».
Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За правилами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких зді