Постанова суду № 466/8067/14-ц від 27.01.2020 про зобов`язання до припинення дискримінації, зловживання монопольним становищем та незаконної примусової підприємницької...

Постанова

Іменем України

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 466/8067/14-ц

провадження № 61-15330св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», правонаступником якого є акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Кабінет Міністрів України, міський голова міста Львова Садовий Андрій Іванович,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 08 жовтня 2018 року у складі судді Кавацюка В. І., додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 21 січня 2019 року у складі судді Кавацюка В. І.,постанову Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 08 жовтня 2018 року у складі судді Кавацюка В. І. та постанову Львівського апеляційного суду від

01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б.,

Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», правонаступником якого є акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз») про зобов`язання до припинення дискримінації, зловживання монопольним становищем та незаконної примусової підприємницької діяльності, про визнання права на споживання газу і опалення квартири згідно виконавчого листа суду та індивідуальне опалення квартири з встановленим індивідуальним газовим котлом, про відновлення становища, яке існувало до неправомірного припинення газопостачання в квартиру, шляхом зобов`язання до відновлення газопостачання і експлуатації газопроводу і встановлених в квартирі газових приладів, про відшкодування майнової і моральної шкоди, які заподіяні внаслідок неправомірного припинення газопостачання в квартиру; до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України, визнання протиправними дозволів на припинення газопостачання побутовим споживачам газу і на здійснення незаконної примусової підприємницької діяльності та зобов`язання до вчинення дій; до міського голови міст Львова Садового А. І. про визнання незаконною організацію виконання положень статей 7, 15, 16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», положень «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, та визнання протиправними дій і особистої бездіяльності, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Відповідно до виконавчого листа, виданого Личаківським районним судом міста Львова

18 червня 1999 року, а також відповідно до «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, та чинних на той час Типових договорів відкритого акціонерного товариства «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», надавало йому послуги з газопостачання.

З часу відновлення в 1999 році постачання газу ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», не надавав йому належної, своєчасної та достовірної інформації щодо якихось нових умов газопостачання, не пропонував здійснити переукладення договору, а тому діяли ті умови, які існували на момент відновлення газопостачання в

1999 році.

30 листопада 2012 року, в порушення умов існуючого укладеного публічного договору, під приводом вигаданих незаконних звинувачень, у спосіб зловживання монопольним становищем, ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», в односторонньому порядку здійснило відключення постачання газу в займану його сім`єю квартиру з тих причин, що він, споживач газу ОСОБА_1 ,

28 листопада 2012 року відмовився сплачувати керівникам ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,хабарі за користування індивідуальним опаленням квартири, яке було зроблено як законна заміна кахельних пічок на один газовий котел після рішення Личаківського районного суду міста Львова від 24 травня 1999 року.

Позивач є пенсіонером, має вік понад 70 років, та внаслідок неправомірного припинення постачання газу в квартиру йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він щоденно несе втрати немайнового характеру, змушений постійно звертатись в різні установи з заявами і скаргами за захистом своїх прав та вже третю зиму переносить фізичні і моральні страждання через незаконні дії керівників ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є

АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», які, з метою отримання незаконних доходів-хабарів, неправомірно і умисно прийняли рішення про припинення газопостачання з 30 листопада 2012 року.

Умови публічної діяльності та публічних договорів, а також «Правила надання населенню послуг з газопостачання», затверджені постановами Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року та № 938 від 05 липня

2006 року, надають зобов`язання керівникам ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», безперервно забезпечувати газопостачання і опалення квартир споживачів та передбачають відповідальність за ненадання, несвоєчасне надання і за надання недостовірної інформації споживачам газу.

20 березня 2014 року колегією суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області було ухвалено судове рішення, яким дії ПАТ «Львігаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», по відключенню газопостачання в квартиру були визнані неправомірними. Проте, ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є

АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», проігнорувало вищевказане рішення суду, яке вступило в законну силу, та продовжує вигадувати йому, позивачу, різні незаконні звинувачення.

Просив врахувати наведені в цій позовній заяві факти та ухвалити рішення про стягнення з ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», 100 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірним припинення газопостачання в займану його сім`єю квартиру АДРЕСА_1 .

27 січня 2015 року, 17 лютого 2015 року, 20 квітня 2015 року, 25 квітня

2016 року ОСОБА_1 подав доповнення до позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, в яких, з урахуванням зазначених в цих заявах обставин, просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь 200 000,00 грн компенсації за заподіяну моральну шкоду.

10 серпня 2015 року ОСОБА_1 в порядку захисту прав споживачів пред`явив в Шевченківський районний суд міста Львова позов до

ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірним припиненням газопостачання в квартиру (єдиний унікальний номер справи - 466/6201/15-ц).

В обґрунтування своїх вимог також зазначав, що він зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Відповідно до виконавчого листа, виданого Личаківським районним судом міста Львова 18 червня 1999 року, а також відповідно до «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, та чинних на той час Типових договорів відкритого акціонерного товариства «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», надавало йому послуги з газопостачання.

1999 році.

30 листопада 2012 року, в порушення умов існуючого укладеного публічного договору, під приводом вигаданих незаконних звинувачень, у спосіб зловживання монопольним становищем з протиправним впливом на суди та суддів, ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», в односторонньому порядку здійснило відключення постачання газу в займану його сім`єю квартиру.

20 березня 2014 року колегією суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області було ухвалено інше судове рішення, яким дії ПАТ «Львігаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», по відключенню газопостачання в квартиру були визнані неправомірними. Проте, ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є

АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», проігнорувало вищевказане рішення суду, яке вступило в законну силу, та продовжувало вигадувати йому, позивачу, різні незаконні звинувачення, щоб скасувати зазначене вище рішення, що призвело до нового рішення Шевченківського районного суду міста Львова та окремої ухвали цього ж суду від 22 червня 2015 року в цивільній справі №466/8067/14-ц.

На протязі двох років судових розглядів керівники та юристи ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», не змогли надати доказів на підтвердження того, що він, споживач газу ОСОБА_1 , сам порушував умови укладеного в 1999 року договору чи заподіяв ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,шкоди.

Той факт, що ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», погоджувалося на умови договору згідно виконавчого листа Личаківського районного суду міста Львова від

18 червня 1999 року, підтверджують квитанції проведення ним оплати за спожитий газ. Така оплата ним, позивачем, проводилась з 1999 року до

30 листопада 2012 року, коли газопостачання було незаконно припинено та висунуто вимоги оплати нових дуже коштовних послуг, які не були передбачені умовами укладеного договору у 1999 році.

Вважає, що маючи судові рішення від 20 березня 2014 року та від 22 червня 2015 року, він, позивач, як споживач газу, вправі вимагати відшкодування майнової шкоди, яка заподіяна йому внаслідок неправомірного припинення постачання газу та розмір такої шкоди повинен визначатись згідно норм, визначених у Типових договорах, що діяли згідно названої вище постанови Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, як неустойка в розмірі двократної вартості обсягу недовідпущеного газу за період з

30 листопада 2012 року по серпень 2015 року.

Згідно квитанцій оплати за газ за період з серпня 2011 року по серпень

2012 року його сім`єю було спожито 1 658 куб.м газу. Недовідпущено за період з 30 листопада 2012 рок по серпень 2015 року - 4 558 куб.м газу, двократний розмір становить - 9 116 куб.м газу, вартість якого за цінами 2012 року становить 4 912,00 грн.

З огляду на такі факти, ОСОБА_1 просив ухвалити рішення про стягнення з ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», на його користь 4 912,00 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірним припиненням газопостачання, або зобов`язати відповідача здійснити постачання на таку ж суму.

02 жовтня 2015 року та 24 квітня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду доповнення до позовної заяви про відшкодування майнової шкоди, в яких уточнив і збільшив свої позовні вимоги, та просить ухвалити рішення про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірним припиненням відповідачем газопостачання в займану його сім`єю квартиру

АДРЕСА_1 , відповідно до умов чинних Типових договорів, що діяли згідно постанови Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, або відповідно до положень частин третьої, четвертої, п?ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» з розрахунку за період з

30 листопада 2012 року по день винесення судового рішення.

14 серпня 2015 року ОСОБА_1 також звернувся в Шевченківський районний суд міста Львова з позовом до ПАТ «Львівгаз» про припинення дій, які порушують права, та примусове виконання обов`язку в натурі (єдиний унікальний номер справи - 466/6363/15-ц), в якому, з урахуванням поданої

14 вересня 2015 року заяви про уточнення і збільшення позовних вимог, просить ухвалити рішення, яким:

- визнати незаконними і протиправними дії керівників ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», по умисному приховуванню належних експлуатаційних документів по

АДРЕСА_2 , за якими слюсарі ВАТ «Львівгаз», а пізніше слюсарі ПАТ «Львівгаз», реально проводять з 1999 року технічне обслуговування системи газопостачання;

- визнати незаконними і протиправними дії та рішення керівників

ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», щодо використання постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 22 лютого 2012 року без укладення відповідного договору, як дозвіл на незаконні звинувачення його, ОСОБА_1 , у самовільних діях, якщо в нього були укладені інші умови договору згідно ухваленого в 1999 році рішення Личаківського районного суду міста Львова та виконавчого листа цього ж суду від 18 червня 1999 року;

- припинити зловживання монопольним становищем монополіста

ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», яке незаконно приховує свої технічні експлуатаційні документи, за якими здійснювалось обслуговування газопроводів та газових приладів в квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , щоб шляхом обману вимагати неіснуючу у споживача технічну документацію та незаконно звинувачувати для вимагання величезних грошових коштів;

- зобов`язати керівників ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,примусово виконати обов`язок в натурі надати суду та копію йому, ОСОБА_1 , реальних експлуатаційних документів, за якими слюсарі ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,зобов`язані були проводити технічне обслуговування внутрішньобудинкових газопроводів та газових приладів, із схемами їх встановлення та змінами, по АДРЕСА_2 , що може визначатись технічним і експлуатаційним паспортами.

В обґрунтування таких вимог, крім раніше наведених обставин, які викладені в його позовних заявах про відшкодування моральної та майнової шкоди (справи № 466/9329/14-ц та № 466/6201/15-ц) зазначав, що навколо діяльності ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», та діяльності всього житлового господарства міста Львова продовжує діяти корупція, в умовах якої здійснюється обман споживачів та вимагання коштів без надання належних послуг.

Відповідно до норм, які передбачені Положенням про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання жилих будинків, Правилами утримання жилих будинків, Правилами безпеки систем газопостачання та усіма Типовими договорами з питань газопостачання, відповідач - ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», в своєму Управлінні експлуатації газового обладнання жилих будинків (УЕГГ міста Львова) повинен мати копії технічних паспортів та експлуатаційного паспорту газового обладнання будинків, оскільки технічна експлуатація та технічне обслуговування не може проводитись щороку у місті Львові з 1945 року по даний час без наявності такої технічної документації.

В таку технічну документацію повинні вноситись всі зміни щодо проведених ремонтів та згідно з нею визначають необхідність проведення нових ремонтів.

З часу укладення договору та відновлення газопостачання на підставі виконавчого листа Личаківського районного суду міста Львова від 18 червня 1999 року ВАТ «Львівгаз», а пізніше - ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,отримувало від нього, споживача газу ОСОБА_1 , кошти за спожитий газ та повинно було внести відповідні зміни в технічний чи експлуатаційний паспорт на будинок АДРЕСА_4 та відомості про встановлення газового лічильника в займаній його сім`єю квартирі АДРЕСА_1 цього будинку.

Однак, зловживаючи своїм монопольним становищем, керівники ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», безпідставно звинувачують споживачів газу у тому, що в споживачів відсутні експлуатаційні паспорти. В інших цивільних справах, які є в провадженні Шевченківського районного суду міста Львова він, позивач, подав більше 20-ти клопотань про витребування у ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», технічної документації (технічного та експлуатаційного паспортів) на будинок по АДРЕСА_6 , однак відповідач такі клопотання не виконує та продовжує звинувачувати в тому, що саме він, позивач, повинен мати таку технічну документацію. Вважає такі дії керівників ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,дискримінацією, зловживанням монопольним становищем та незаконною примусовою підприємницькою діяльністю тощо.

26 травня 2014 року ОСОБА_1 в порядку захисту прав споживачів пред`явив в Шевченківський районний суд міста Львова позов до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», (єдиний унікальний номер справи - 466/3376/14-ц), в якому, з урахуванням поданої 18 травня 2015 року заяви про уточнення і конкретизації предмету, підстави і суті позовних вимог, посилаючись на неправомірне припинення відповідачем постачання газу в займану його сім`єю квартиру АДРЕСА_1 та порушення вимог законодавства, яке регулює надання населенню послуг з газопостачання і захист прав споживачів, просив ухвалити рішення, яким:

- відновити становище, яке існувало до порушення права та до неправомірного припинення з 30 листопада 2012 року газопостачання в квартиру АДРЕСА_1 в умовах ухваленого рішення суду від 20 березня 2014 року та відповіді НКРЕ від 27 червня

2014 року і відмови керівників ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», розглядати по суті законно поставлених питань скаргами від 01 липня 2014 року та від 21 січня 2015 року;

- надати рішенням суду зобов`язання з примусового виконання обов`язку керівникам ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», виконувати договірні обов`язки, прийняті за рішенням суду від 24 травня 1999 року, від 18 червня 1999 року та виконавчого листа від 18 червня 1999 року, які реально діяли до 30 листопада 2012 року, але неправомірно були припинені ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,.

29 липня 2014 року ОСОБА_1 в порядку захисту прав споживачів також пред`явив в Шевченківський районний суд міста Львова позов до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», (єдиний унікальний номер справи - 466/5296/14-ц), в якому, з урахуванням поданої 13 травня 2015 року заяви про уточнення і конкретизації предмету, підстав і суті позовних вимог, просив:

- визнати неправомірними дії чи бездіяльність керівників ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», які після рішення суду від 20 березня 2014 року та відповіді НКРЕ від

27 червня 2014 року відмовляються по суті технічних питань та незаконного вимагання коштів розглядати законно подані ним скарги від 01 липня

2014 року та від 21 січня 2015 року;

- визнати неправомірними дії керівників ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», щодо відмови визнати, що у 1999 році був укладений публічний договір згідно рішень суду від 24 травня 1999 року, від 18 червня 1999 року, виконавчого листа від 18 червня 1999 року та факту оплати за газ до незаконного припинення газопостачання з 30 листопада 2012 року;

- в умовах ухваленого рішення суду від 20 березня 2014 року, відповіді НКРЕ від 27 червня 2014 року та відмови керівників ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», розглядати скарги від 01 липня 2014 року та від 21 січня 2015 року, прийняти рішення суду з примусового обов`язку керівникам ПАТ «Львівгаз» виконувати договірні обов`язки, прийняті за рішенням суду від 24 травня 1999 року,

18 червня 1999 року та виконавчого листа від 18 червня 1999 року.

13 листопада 2014 року ОСОБА_1 в порядку захисту прав споживачів звернувся в Шевченківський районний суд міста Львова з позовом до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», (єдиний унікальний номер справи - 466/8067/14-ц), в якому, з урахуванням поданої 18 травня 2015 року заяви про уточнення і конкретизації предмету, підстав і суті позовних вимог, а також з урахуванням залучення до участі в справ в якості співвідповідача Кабінету Міністрів України і вступом в справу ряду третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на підставі статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» просив:

- визнати несправедливим і недійсним застосування щодо нього, споживача газу ОСОБА_1 , положень нових умов договорів згідно постанов Кабінету Міністрів України № 938 від 05 липня 2006 року та № 119 від 22 лютого

2012 року, які він оскаржує та яких він не укладав і не підписував, оскільки він, ОСОБА_1 , отримував газ відповідно до умов законно укладеного договору за рішеннями суду від 24 травня 1999 року, від 18 червня 1999 року, виконавчого листа від 18 червня 1999 року, відповідно до яких припинення газопостачання було можливим лише за відсутності тяги димоходів та наявності витоків газу.

Під час судового розгляду вказані цивільні справи № 466/3376/14-ц,

№ 466/5296/14-ц та № 466/8067/14-ц ухвалами Шевченківського районного суду міста Львова від 19 лютого 2015 року та від 19 березня 2015 року були об`єднані в одне провадження з присвоєнням справі єдиного унікального номеру - № 466/8067/14-ц.

22 червня 2015 року Шевченківським районним судом міста Львова у зазначеній вище об`єднаній цивільній справі № 466/8067/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було ухвалено рішення, яким позов задоволено частково.

Зокрема, вищевказаним рішенням було зобов`язано ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», відновити газопостачання квартири АДРЕСА_1 та внести зміни в проектну документацію внутрішнього газопостачання квартири за рахунок виконавця. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За результатами розгляду цивільної справи № 466/8067/14-ц Шевченківським районним судом міста Львова 22 червня 2015 року постановлено окрему ухвалу з приводу неналежного виконання працівниками ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,відхилено, а рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 червня 2015 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року частково задоволено касаційну скаргу ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз». Скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В процесі судового розгляду ухвалами Шевченківського районного суду міста Львова від 03 січня 2017 року вищезазначені цивільна справа

№ 466/9329/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», про відшкодування моральної шкоди від 29 грудня 2014 року та цивільна справа № 466/6201/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», про відшкодування майнової шкоди від 10 серпня 2015 року, а також ухвалою цього ж суду від 12 січня 2017 року цивільна справа № 466/6363/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», про припинення дій, які порушують права, та примусове виконання обов`язку в натурі від 14 серпня 2015 року об`єднані в одне провадження з раніше об`єднаною ухвалами суду від 19 лютого 2015 року та від 19 березня 2015 року цивільною справою

№ 466/8067/14-ц за позовами ОСОБА_1 до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними умов договору, відновлення становища з газопостачання, визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій, в якій ухвалені рішення суду першої інстанції від 22 червня 2015 року та ухвала апеляційної інстанції від

24 грудня 2015 року були скасовані ухвалою суду касаційної інстанції від

25 травня 2016 року.

Вказаними вище ухвалами від 03 січня 2017 року та від 12 січня 2017 року об`єднаній цивільній справі за всіма позовами ОСОБА_1 було присвоєно єдиний унікальний номер справи - № 466/8067/14-ц.

В подальшому, в ході судового розгляду позивач ОСОБА_1 в порядку статті 31 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), неодноразово, а саме, 13 січня 2017 року, 03 квітня 2017 року, 10 квітня

2017 року, 17 травня 2017 року, 22 травня 2017 року, 23 травня 2017 року та

11 серпня 2017 року подавав до суду доповнення і уточнення своїх позовних заяв до відповідачів ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», та Кабінету Міністрів України, а також до залученого за його клопотання до участі в справі в якості відповідача міського голови Львова Садового А. І., в яких уточнював та збільшував свої позовні вимоги.

В своїх остаточних позовних вимогах до ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», від 11 серпня

2017 року ОСОБА_1 просив:

- у відповідності до частини п?ятої, шостої статті 13 ЦК України зобов`язати ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», припинити дискримінацію та зловживання монопольним становищем і очевидно незаконну примусову «підприємницьку діяльність» проти нього, абонента-споживача газу ОСОБА_1 , з метою вимагання примусових непотрібних послуг для одержання коштів, непередбачених укладеним договором у 1999 році, бо аналогічний газопровід діє в квартирі

АДРЕСА_7 та в інших будинках і квартирах міста Львова, що дозволено органами місцевого самоврядування в 1975 році, в 1991 році та в 2012 році, але що незаконно спрямовано проти нього, позивача, з метою одержання неправомірної вигоди через обман суду незаконними звинуваченнями і підробленим актом від 08 серпня 2008 року, оскільки ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,у 2008 році не існувало, а безпека споживання газу була підтверджена актом № 100400 від 20 вересня 2012 року та жодних правил і «самовільних дій», передбачених умовами укладеного договору згідно рішень суду та виконавчого листа від 18 червня 1999 року, він, ОСОБА_1 , не вчиняв і не порушував;

- визнати за ним, абонентом-споживачем газу ОСОБА_1 , право на споживання газу і опалення квартири згідно виконавчого листа від 18 червня 1999 року і індивідуального опалення газовим котлом, що безпечно працювало спочатку в Галицькому районі міста Львова з 2000 року, а з

2003 року - в АДРЕСА_1 до 30 листопада 2012 року, без звинувачень зі сторони

ВАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», яке перевіряло безпеку і експлуатацію встановлених газових приладів до 18 листопада 2010 року, та передано ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», що правильно з`ясував суд для постановлення рішення суду від 20 березня

2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2014 року;

- відновити становище, яке існувало до неправомірних звинувачень, незаконного порушення договірних обов`язків і припинення газопостачання по АДРЕСА_6 з 30 листопада 2012 року через судове зобов`язання ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»,відновити газопостачання та експлуатацію газопроводу і встановлених газових приладів по

АДРЕСА_6 , які перевірялись на небезпеку витоків газу і тягу димоходів, що експлуатувалось згідно рішень суду від

24 травня 1999 року, від 18 червня 1999 року та виконавчого листа від

18 червня 1999 року, але незаконно було припинено з 30 листопада 2012 року вигадками порушення пункту 4.5.7. Правил ПБСГ, що наказом Міністра енергетики від 15 травня 2015 року № 285 визнано як незаконні, бо ніяк не стосуються побутових споживачів природного газу;

- вирішити відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди згідно законодавства і окремо поданих позовів, клопотань, доказів та наданих окремо роз`яснень щодо завданої шкоди. За продовження у 2017 році різних перешкод, завдання фізичних і душевних страждань, йому пенсіонеру 74 років ОСОБА_1 , злочинний експеримент на його виживання, створення небезпеки для життя, щоб довести його до застуди, хвороби, інсульту - інфаркту - фізичного знищення через відмову їм сплачувати хабарі з 2012 року по 2017 рік за своє право на життя, то суму відшкодування моральної шкоди він збільшує до 300 000,00 грн.

В своїх остаточних позовних вимогах до Кабінету Міністрів України від

11 серпня 2017 року просив:

- визнати протиправними дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, його дозвіл припиняти газопостачання побутовим споживачам газу зимами

2012 року - 2017 року для зловживання монопольним становищем

ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», і дозвіл на незаконну примусову «підприємницьку» діяльність проти права вибору споживачів газу, хоча немає «ринку природного газу», немає ніякого контролю та відповідальності, що суперечить нормам статей 42, 116 Конституції України;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України в межах норм статей 42, 116 Конституції України вирішити виконання державних обов`язків монополістом ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», і відповідальність за невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 758, оскільки по

АДРЕСА_1 вперто з 2012 року по 2017 рік створюють перешкоди в отриманні побутового газу для опалення квартири.

В своїх остаточних позовних вимогах до міського голови Львова

Садового А. І., ОСОБА_1 просив:

- рішенням суду відповідно норм пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України визнати незаконною таку організацію виконання норм статей 7, 15, 16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил утримання жилих будинків», що дозволяють зловживання монопольною владою

ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», обман і агресивні дії проти споживачів газу через відсутність технічних і експлуатаційних паспортів у виконавця послуг ПАТ «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», що відбувається з дозволу міського голови Львова Садового А. І., який не виконує своїх обов`язків, визначених нормами частини четвертою, п?ятою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», бо немає контролю за виконання норм і вимог статей 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 13, 15, 16, 20, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил утримання жилих газифікованих будинків» від 17 травня 2005 року;

- рішенням суду відповідно норм пункту 10 статті 16 ЦК України та частини четвертої, п?ятої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визнати незаконними дії чи особисту бездіяльність міського голови Львова Садового А. І., як керуючого міськвиконкомом, засіданнями міської ради, розпорядника бюджетних коштів, від якого залежить розгляд скарг від громадян та виконання норм особливо статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил утримання жилих будинків», залежить наявність технічних і експлуатаційних паспортів у виконавців послуг, надання мінімальних норм житлово-комунальних послуг, опалення квартир, виконання норм статей 5, 28 та інших Закону України «Про захист прав споживачів».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 08 жовтня

2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право на споживання газу та опалення квартири АДРЕСА_1 відповідно до виконавчого листа, виданого Личаківським районним судом міста Львова 28 червня 1999 року в справі № 2-715/1999 на підставі ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 18 червня 1999 року про роз`яснення рішення Личаківського районного суду міста Львова від 24 травня 1999 року, та право на індивідуальне опалення цієї квартири з встановленим індивідуальним газовим котлом марки «Viessmann Vіtopend».

Відновлено становище, яке існувало до припинення газопостачання квартири АДРЕСА_1 30 листопада 2012 року, та зобов`язано ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», відновити газопостачання та експлуатацію газопроводу і встановлених газових приладів в квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», на користь ОСОБА_1 30 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірного припинення газопостачання в квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 а саме: до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», про зобов`язання до припинення дискримінації, зловживання монопольним становищем і незаконної примусової підприємницької діяльності та відшкодування майнової шкоди, до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України, визнання протиправними дозволів на припинення газопостачання побутовим споживачам газу і на здійснення незаконної примусової підприємницької діяльності та зобов`язання до вчинення дій, до міського голови Львова Садового А. І. про визнання незаконною організацію виконання положень статей 7, 15, 16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», положень «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, та визнання дій і особистої бездіяльності протиправними - відмовлено.

Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилаючись, зокрема, на статі 3, 8, 19, 22, 58, 113 Конституції України, статтю 4 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинної станом на 1999 рік, статі 3, 4, 5, 11, 13, 22, 23, 218, частину першу статті 15, пункти 1, 4, 5 частини другої статті 16, частини першої статті 1167 ЦК України, постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» (з наступними змінами і доповнення), постанову Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 165 «Про внесення змін до Правил надання населенню послуг з газопостачання», пункти 4.5.7., 4.5.11 «Правил безпеки систем газопостачання України», затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758, наказ Державної акціонерної холдингової компанії «Укргаз» за № 35 від 30 липня 1997 року яким затверджено «Положення про технічне обслуговування внутршіньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення», частину сьому статті 82, статі 12, 81, 76 ЦПК України, пункти 5 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від

31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», статі 4, 5, 26, 28 Закону України «Про захист прав споживачів», статтю 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статі 1, 2 3, 4, 5, 7, 8, 9, 13, 15, 16, 20, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтю 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про ринок природного газу», постанову Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)», виходив з доведеності та обгрунтованості заявлених позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 право на споживання газу та опалення квартири АДРЕСА_1 відповідно до виконавчого листа, виданого Личаківським районним судом міста Львова 28 червня 1999 року в справі № 2-715/1999 на підставі ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 18 червня 1999 року про роз`яснення рішення Личаківського районного суду міста Львова від 24 травня 1999 року, та право на індивідуальне опалення цієї квартири з встановленим індивідуальним газовим котлом марки «Viessmann Vіtopend»; відновлення становища, яке існувало до припинення газопостачання квартири АДРЕСА_1 30 листопада 2012 року, та зобов`язано ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», відновити газопостачання та експлуатацію газопроводу і встановлених газових приладів в квартирі АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд врахував душевні страждання позивача, які мали місце протягом багатьох років, виходив із засад розумності, виваженості та справедливості та стягнув

30 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірного припинення газопостачання в квартиру АДРЕСА_1 .

Відмовляючи

................

Перейти до повного тексту