Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 318/3156/13-ц
провадження № 61-21914св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2016 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Савченко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2013 року публічне акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», зараз акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», (далі - АТ КБ «ПриватБанк»; банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору
б/н від 15 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі
9 947,50 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на 30 вересня 2013 року позичальник має заборгованість в сумі
23 287,74 грн, із яких: 8 547,65 грн - заборгованість за кредитом;
5 225,63 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
7 929,33 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом;
500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 085,13 грн - штраф (процентна складова).
Посилаючись на зазначені обставини, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з відповідача всю суму заборгованості та відшкодувати судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 08 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи банку у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 кредитний договір не укладав, оскільки за висновком судової почеркознавчої експертизи № 609-14 від 16 травня
2014 року підпис в заяві-договорі № 0212050300065104491 від 15 серпня 2008 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2016 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Рішення Кам?янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 08 липня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2008 року б/н станом на 30 вересня 2013 року в розмірі 23 287,74 грн, з яких: 8 547,65 грн - тіло кредиту,
5 225,63 - відсотки, 7 929,33 грн - комісія, 1 585,13 - штрафи, а також стягнуто 489,05 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 15 серпня 2008 року станом на 30 вересня
2013 року утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
При цьому, апеляційний суд вказав, що доводи відповідача про те, що договір (заява позичальника) ним не підписувалася, можуть бути підставою для визнання його судом недійсним. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що позов про визнання кредитного договору недійсним у встановленому порядку останнім не заявлявся і предметом судового розгляду не був. Оскільки питання щодо підписання відповідачем кредитного договору не відносяться до предмету заявленого позову (про стягнення заборгованості за договором), а позичальником позов про визнання цього договору недійсним з зазначених підстав не заявлявся, наявність висновку почеркознавчої експертизи у даній справі не має правового значення по даній справі.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:
20 березня 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2016 року та залишити в силі рішення Кам?янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 08 липня 2014 року.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 кредитний договір не підписував, кредитні кошти не отримував, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 16 травня 2014 року
№ 60-14. Висновок апеляційного суду про те, що висновок судової почеркознавчої експертизи не має правового значення для даної справи є помилковим.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області.
У червня 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої Перейти до повного тексту