Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 500/4172/16-ц
провадження № 61-42924св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Ізмаїльська міська рада Одеської області, ОСОБА_2 ,
третя особа - Міськрайонне управління в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року у складі судді Жигуліна С. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа - Міськрайонне управління в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїл Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов`язання демонтажу огорожі.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 листопада 1953 року рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області № 1478 за домоволодінням АДРЕСА_1 було закріплено земельну ділянку площею 543 кв.м. Власниками вказаного будинку були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за частинами будинку яких зареєстровано земельні ділянки відповідно 225 кв.м та 318 кв.м відповідно. Згодом за вказаними земельними ділянками були надані адреси: відповідно АДРЕСА_2 .
За договором купівлі-продажу від 22 червня 1988 року позивач придбав житловий будинок по АДРЕСА_3 (попередня адреса: АДРЕСА_4 , який розташований на земельній ділянці площею 225 кв.м.
За договорами дарування від 01 жовтня 2011 року та 04 жовтня 2011 року відповідач ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок по АДРЕСА_5 (попередня адреса АДРЕСА_6 , який вже був розташований на межі земельної ділянки площею 318 кв.м.
Рішенням 35 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 30 серпня 2013 року № 3123-VI ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0350 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_7 , а в листопаді 2013 року був розроблений проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки площею 350 кв.м.
27 грудня 2013 року 40 сесія Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання прийняла рішення № 3664-VI про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 350 кв.м у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_7 . Пунктом 1 цього рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 350 кв.м у власність відповідачу для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також пунктом 2 зазначеного рішення відповідачу передано земельну ділянку площею 350 кв.м у власність із земель запасу та земель, що не передані у власність або постійне користування в межах населених пунктів, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_7 .
За результатами вказаних дій, рішенням 42 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 31 січня 2014 року № 3838-VI про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 27 грудня 2013 року № 3664-VI адреса земельної ділянки « АДРЕСА_7 » змінена на « АДРЕСА_7 ».
На підставі цього 24 лютого 2014 року реєстраційна служба Ізмаїльського МРУЮ зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку і видала на її ім`я свідоцтво про право власності.
Посилаючись на те, що вказані рішення сесій Ізмаїльської міської ради Одеської області, а також свідоцтво про право власності на нерухоме майно порушують право володіння та користування майном позивача, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати рішення 35 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 30 серпня 2013 року № 3123-VI про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, рішення 40 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 27 грудня 2013 року № 3664- VI про надання ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), рішення 42 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 31 січня 2014 року № 3838-VI про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської ради від 27 грудня 2013 року № 3664-VI, скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 лютого 2014 року серія ЯЯЯ № 70 5000 та про зобов`язання демонтажу паркану.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року позов задоволено.
Визнано незаконними та скасовано:
- рішення 35 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 30 серпня 2013 року № 3123-VI про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
- рішення 40 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 27 грудня 2013 року № 3664-VI про надання ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0350 га;
- рішення 42 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 31 січня 2014 року № 3838-VI про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської ради від 27 грудня 2013 року № 3664-VI.
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 лютого 2014 року серії НОМЕР_1 .
Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати (розібрати) зведений нею паркан, що встановлений вздовж житлового будинку літ. «А» та сараю літ. «В» за адресою АДРЕСА_7 , які межують з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись із цим рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на нього.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2018 року до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
17 липня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить суд касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
25 липня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли пояснення на касаційну скаргу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
05 липня 2019 року справа № 500/4172/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 12 листопада 1953 року рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради № 1478 за домоволодінням АДРЕСА_1 було закріплено земельну ділянку площею 543 кв.м. Власниками вказаного будинку були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради № 209 від 23 квітня 1964 року за частинами вказаних осіб зареєстровано земельні ділянки відповідно 225 кв.м та 318 кв.м. Також вказаним земельним ділянкам були надані адреси відповідно АДРЕСА_2 . Зазначене рішення було прийняте на підставі складеної Ізмаїльським БТІ схеми розділу домоволодіння на два самостійних із зазначенням відокремлених земельних ділянок.
За договором купівлі-продажу від 22 червня 1988 року позивач ОСОБА_1 придбав житловий будинок по АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 225 кв.м.
Відповідно до договорів дарування від 01 жовтня 2011 року і 04 жовтня 2011 року відповідач ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок по АДРЕСА_7 , який вже був розташований на межі земельної ділянки площею 318 кв.м.
Рішенням 35 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 30 серпня 2013 року № 3123-VI ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0350 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_7 , а в листопаді 2013 року СПД « ОСОБА_6 » був розроблений проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки площею 350 кв.м.
27 грудня 2013 року 40 сесія Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання прийняла рішення № 3664-VI про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 350 кв.м у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_7 .
Пунктом 1 вказаного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 350 кв.м у власність відповідачу для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Окрім того, пунктом 2 вказаного рішення відповідачу передано земельну ділянку площею 350 кв.м у власність, із земель запасу та земель, що не передані у власність або постійне користування в межах населених пунктів, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_7 .
За результатами вказаних дій рішенням 42 сесії Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 31 січня 2014 року № 3838-VI про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області VI скликання від 27 грудня 2013 року № 3664-VI адреса земельної ділянки « АДРЕСА_7 » змінена на « АДРЕСА_7 ».
На підставі вказаного 24 лютого 2014 року реєстраційна служба Ізмаїльського МРУЮ зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку і видала на її ім`я свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1.
Відповідно до висновку судової експертизи від 03 липня 2014 року № 04/13-2014 (з додатками), за показниками площа, конфігурація та лінійні розміри зовнішніх меж земельної ділянки АДРЕСА_7 не відповідають схемі, складеній Ізмаїльським МБТІ та затвердженій рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 23 квітня 1964 року № 209, а саме: площа земельної ділянки АДРЕСА_7 складає 339 кв.м , що на 21 кв.м більше ніж визначено рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 23 квітня 1964 року № 209. Збільшення земельної ділянки відповідача відбулося шляхом зміщення межі земельної ділянки у бік земельної ділянки позивача.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України 2004 року визнач