Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 607/11891/13-ц
провадження № 61-22860св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
стягувач - публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» (правонаступник -«Фінансова компанія «Траст Фінанс»),
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року у складі судді Дзюбича Л. В. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщій О. Я., Ткач З. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» (далі - ПАТ «ВіЕс Банк»), як правонаступник ПАТ «Фольксбанк», звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/11891/13-ц від 09 грудня 2013 року та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що оригінал виконавчого документу було втрачено при направленні до органу виконавчої служби, що підтверджується повідомленням Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Тернопільський міський ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області) від 13 травня 2017 року № 17171.
Також, посилаючись на положення частини першої статті 371 ЦПК України, просило поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ПАТ «ВіЕс Банк» просило видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року заяву задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/11891/13-ц від 22 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» 152 955,05 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 02 липня 2013 року 1 долар США = 7,9930 грн, становить 1 222 569,72 грн та 3 555,7 грн сплаченого судового збору.
Поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оригінал виконавчого листа № 607/11891/13-ц, виданого судом першої інстанції 29 березня 2016 року, було втрачено при надсиланні до Тернопільського міського ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області, у зв`язку з чим стягувач позбавлений можливості пред`явити його до виконання у встановлені законодавством строки, а рішення суду, яке набрало законної сили, залишається не виконаним. Пропущений стягувачем строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання також підлягає поновленню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи, ухвала суду першої інстанції є законною й обґрунтованою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що, звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, ПАТ «ВіЕс Банк» не надало належних та допустимих доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа та не вказало поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Доводи інших учасників справи
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі за заявою ПАТ «ВіЕс Банк», як правонаступник ПАТ «Фольксбанк», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання до закінчення розгляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-836/11 (провадження 61-48177св18) за заявою ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
30 вересня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року поновлено касаційне провадження у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 червня 2008 року у сумі 152 955,05 дол. США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 02 липня 2013 року 1 долар США = 7,9930 грн, становить 1 222 569,72 грн та 3 555,7 грн сплаченого судового збору. Зазначене рішення суду набрало законної сили 16 серпня 2014 року.
22 березня 2016 року в порядку виконання даного судового рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 607/11891/13-ц.
29 березня 2016 року ПАТ «ВіЕсБанк» направило у Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа 607/11891/13-ц від 09 грудня 2013 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 22 березня 2016 року.
Відповідно до повідомлення Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 13 травня 2017 року № 17171 вбачається, що згідно із даними автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчого листа № 607/11891/13-ц від 22 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості за кредитним договором на виконанні у відділі не перебуває.
У матеріалах справи відсутні докази того, що заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 грудня 2013 року виконане повністю, або ж, що виконавчий лист, виданий на підставі цього рішення, перебуває на примусовому виконанні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано у главі 2 розділу V ЦПК України.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному поря