Постанова
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 571/1501/18
провадження № 61-13166св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Рокитнівський навчально-виховний комплекс «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей»,
третя особа - директор Рокитнівського навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей» Близнюк Володимир Петрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 08 лютого 2019 року у складі судді Ведяніної Т. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рокитнівського навчально-виховного комплексу (далі - НВК) «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей», третя особа - директор Рокитнівського НВК «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей» Близнюк В. П., про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що він працював на посаді вчителя Рокитнівського НВК «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей» з 01 вересня 2005 року і був звільнений із займаної посади наказом директора вказаного навчального закладу від 30 серпня 2018 року № 11 на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України.
Підставою його звільнення була заява жительки с. Рокитного ОСОБА_2 про факт заподіяння ним тілесних ушкоджень її пасинку.
Вважав своє звільнення незаконним, оскільки вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 17 квітня 2018 року, яким він був визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, скасовано ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 17 липня 2018 року.
Зазначав, що законодавство не містить чітко визначеного поняття аморального проступку, за вчинення якого його було звільнено з роботи, тому, враховуючи ті обставини, що за час роботи у Рокитнівському НВК до нього не було жодних претензій з боку керівництва - його вивільнення вважає таким, що відбулось на ґрунті особистих стосунків, та є неправомірним.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд поновити його на посаді вчителя Рокитнівського НВК «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей» із повною тарифною ставкою та стягнути з НВК на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2018 року по день поновлення на роботі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 08 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 13 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивачем дійсно було вчинено аморальний проступок, оскільки ним було завдано тілесні ушкодження неповнолітній особі, яка на той момент була учнем ОСОБА_1 , тому його звільнення з посади вчителя на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України є правомірним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що відповідачем не надано належних доказів правомірності його звільнення, а суди не встановили всіх необхідних обставин для правильності вирішення справи.
Вказує, що вирок щодо нього за частиною першою статті 125 КК України за нанесення учню легких тілесних ушкоджень було скасовано апеляційним судом, тому, вважає, що його вина не доведена.
Зазначає, що суди надали неправильну оцінку обставинам справи, оскільки аморальність проступку є оціночним судженням, так як ні у законодавстві, ні у судовій практиці не вироблено однозначного підходу до визначення межі між проступками сумісними і не сумісними з продовженням роботи.
Вважає, що його звільнення відбулося виключно через його неприязні відносини з директором шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року директор Рокитнівського НВК «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказує на безпідставність доводів останнього, оскільки ним було вчинено аморальний проступок, який є несумісним з продовженням роботи вчителем у цьому навчальному закладі, та полягав у нанесенні ним тілесних ушкоджень учню школи. Посилання позивача на скасування вироку щодо нього є безпідставним, оскільки його було скасовано у зв`язку із закінченням строку давності та ОСОБА_1 не заперечував проти закриття кримінального провадження з таких підстав.
Крім того, вказує, що питання звільнення ОСОБА_1 виносилося на обговорення для з`ясування думки педагогічного колективу, а рішення про його звільнення приймалося директором навчального закладу після оцінки всіх обставин.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку, зокрема, вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Положеннями частини другої статті 54 Закону України «Про освіту» встановлен