1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

24 січня 2020 року

м. Київ

справа № 760/13211/18

провадження № 61-48821св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сітіпорт»,

боржник - конкурсний керуючий відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «ТрансАеро» Бєлокопит Олексій Васильович,

приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лисенко Сергій Олексійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу конкурсного керуючого відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «ТрансАеро» Бєлокопита Олексія Васильовича, яка підписана представником Холодом Іваном Павловичем , на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Немировська О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року конкурсний керуючий ВАТ «АК «ТрансАеро» Бєлокопит О. В. звернувся зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка С. О. у межах виконавчого провадження № 56136360, відкритого на підставі виконавчого листа у справі № 760/5924/17 від 03 квітня 2018 року про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 21 січня 2016 про стягнення з ВАТ «Трансаеро» на користь ТОВ «Сітіпорт» 625 802,47 доларів США (16 235 881,86 грн), заінтересована особа - ТОВ «Сітіпорт».

Скарга мотивована тим, що наявні правові підстави, передбачені пунктом 8 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», для закінчення виконавчого провадження № 56136360 у зв`язку із визнанням ВАТ «АК «Трансаеро» банкрутом на підставі судового рішення Арбітражного суду міста Санкт-Петербурга і Ленінградської області від 20 вересня 2017 року у справі № А56-75891/2015.

Боржник вказав, що неодноразово та у встановленому порядку звертався до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка С. О. із відповідними заявами про закінчення виконавчого провадження № 56136360, проте вони незаконно ігноруються приватним виконавцем, не вживаються передбачені законодавством заходи для закінчення виконавчого провадження, порушуються не лише запроваджений мораторій на задоволення вимог поза межами справи про банкрутство, а й права і інтереси інших визнаних Арбітражним судом кредиторів та боржника у справі про банкрутство.

Конкурсний керуючий ВАТ «Авіаційна компанія «ТрансАеро» Бєлокопит О. В. просив:

визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка С. О. щодо не закінчення виконавчого провадження № 56136360 у зв`язку з визнанням боржника ВАТ «АК «Трансаеро» банкрутом на підставі судового рішення;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка С. О. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 56136360 у зв`язку з визнанням боржника (ВАТ «АК «Трансаеро») банкрутом.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року задоволено клопотання боржника та зупинено стягнення до розгляду скарги по суті.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року у складі: Коробенка С. В., скаргу задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка С. О. щодо не закінчення виконавчого провадження № 56136360 у зв`язку з визнанням боржника (ВАТ «АК «Трансаеро») банкрутом. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка С. О. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 56136360 у зв`язку з визнанням боржника (ВАТ «АК «Трансаеро») банкрутом.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватний виконавець порушив вимоги пункту 8 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладеної державами-членами СНД 22 січня 1993 року, ратифікованої Україною 10 листопада 1994 року на підставі Закону України № 240/94-ВР (далі - Конвенція про правову допомогу 1993 року), статті 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої Україною на підставі постанови Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (далі - Київська угода 1992 року), рішення арбітражного суду міста Санкт-Петербургу і Ленінградської області від 20 вересня 2017 року № А56-75891/2015 у справі про визнання ВАТ «АК «Трансаеро» неплатоспроможним (банкрутом) не потребує будь-якого спеціального посвідчення, може викладатись російською мовою без спеціального перекладу та має доказову силу офіційного документу. Крім того рішення арбітражного суду від 20 вересня 2017 року № А56-75891/2015 у справі про визнання ВАТ «АК «Трансаеро» неплатоспроможним (банкрутом) міститься та опубліковано на офіційному сайті картотеки арбітражних справ офіційного сайту ВАС РФ та на офіційному сайті арбітражного суду міста Санкт-Петербургу і Ленінградської області. За таких обставин суд першої інстанції зробив висновок, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лисенко С. О. незаконно ігнорував неодноразово подані заяви боржника про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з банкрутством боржника від 27 квітня 2018 року та повторну заяву про закінчення виконавчого провадження від 17 травня 2018 року.

Суд першої інстанції вказав, що стягувача у виконавчому провадженні № 56136360 було визнано конкурсним кредитором боржника та включено його вимоги до третьої черги у рамках справи про банкрутство, що підтверджується ухвалою арбітражного суду міста Санкт-Петербургу і Ленінградської області від 12 вересня 2016 року у справі № А56-75891/2015. Тому задоволення майнових вимог ТОВ «Сітіпорт» в умовах відкритої процедури банкрутства має відбуватись саме в її межах з дотриманням спеціальної процедури та черговості серед інших кредиторів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Сітіпорт» задоволено частково. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги конкурсного керуючого ВАТ «АК «Трансаеро» арбітражний керуючий Бєлокопит О. В. на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка С. О., заінтересована особа - ТОВ «Сітіпорт» відмовлено. Поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом м. Києва 03 квітня 2018 року у справі № 760/5924/17.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що незважаючи на те, що рішення, яке не потребує виконання, може бути визнано без спеціального провадження на територіях інших договірних сторін, для його визнання має бути подана належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання; офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення, відповідно до статті 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої Україною постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII.

При зверненні із скаргою боржник надав світлокопію рішення Арбітражного суду м. Санкт-Петербург та Ленінградської області Російської Федерації від 20 вересня 2017 року (справа № А56-75891/2015) від 20 вересня 2017 року, яким було визнано ВАТ «Авіаційна компанія «Трансаеро» банкрутом, яка була посвідчена представником Холод І. П . Вказана світлокопія виготовлена з посвідченої 23 жовтня 2017 року нотаріально копії рішення. Представник скаржника Куликов О. А. визнав у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, що належним чином посвідченої копії рішення у представника при зверненні до приватного виконавця Лисенка С. О. та при зверненні до суду першої інстанції не було. Також представником скаржника не було надано офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, хоча представник скаржника зазначав, що воно набуло чинності.

Апеляційний суд вказав, що у провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/19770/17 за позовом «Діккіс Інвестментс Лімітед» (Dikkys Investments Limited) до КП «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) та ТОВ «Мастер-Авіа», третя особа - ВАТ «Авіаційна компанія «Трансаеро», про витребування майна з чужого незаконного володіння. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду м. Києва від 21 березня 2018 року провадження у цій справі зупинено за заявою ВАТ «АК «Трансаеро» до набрання законної сили рішенням у справі № А56-75891/2015, яка перебуває у провадженні Арбітражного суду міста Санкт-Петербурга і Ленінградської області, оскільки позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу повітряного судна від 14 листопада 2016 року, пред`явлений в рамках справи про банкрутство третьої особи, на рішення у якій представник скаржника посилається як на підставу для закінчення виконавчого провадження. Вказана ухвала була залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 червня 2018 року. Дані про відновлення провадження наразі відсутні. Ці обставини не узгоджуються з твердженнями представника Куликова О. А. про набрання рішенням Арбітражного суду м. Санкт-Петербург та Ленінградської області Російської Федерації від 20 вересня 2017 року чинності та свідчать про те, що при зверненні до суду зі скаргою не було надано належних, допустимих та беззаперечних доказів щодо цього. За таких обставин апеляційний суд зробив висновок, що справа судом першої інстанції розглянута на підставі недопустимих доказів, що є порушенням норм процесуального права.

При відмові у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Сітіпорт» Сторожука Ю. В., який не є адвокатом, суд апеляційної інстанції зазначив, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів. Конкурсний керуючий ВАТ «АК «ТрансАеро» Бєлокопит О. В. звернувся зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження з виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 21 січня 2016 року, що свідчить про те, що провадження було розпочато до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» - 30 вересня 2016 року, а тому представництво у суді здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності.

Аргументи учасників справи

У грудні 2018 року конкурсний керуючий ВАТ «АК «ТрансАеро» Бєлокопит О. В. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою представника ТОВ «Сітіпорт», який не є адвокатом, та не закрив апеляційне провадження, чим порушив пункт другий частини першої статті 362, підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи про доказову силу офіційних документів, без будь- якого спеціального посвідчення. Вказує, що рішення арбітражного суду міста Санкт-Петербургу і Ленінградської області від 20 вересня 2017 року № А56-75891/2015 у справі про визнання ВАТ «АК «Трансаеро» неплатоспроможним (банкрутом) містить гербову печатку відповідного суду, підпис судді, штампи відповідного суду про необхідність невідкладного виконання судового акту, а також містить штампи, підпис секретаря судового засідання. Тому згідно статті 13 Мінської конвенції та статті 6 Київської угоди рішення арбітражного суду міста Санкт-Петербургу і Ленінградської області від 20 вересня 2017 року № А5б-75891/2015 у справі про визнання ВАТ «АК «Трансаеро» неплатоспроможним (банкрутом) не потребує будь-якого спеціального посвідчення та має доказову силу офіційних документів.

У лютому 2019 року ТОВ «Сітіпорт» надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відзив мотивований тим, що боржником не надано жодного офіційного документу, які би давали підстави приватному виконавцю закрити виконавче провадження. У представника ВАТ «АК «ТрансАеро» відсутні повноваження подавати та підписувати скаргу. Зазначає, що до ВАТ «АК «ТрансАеро» застосовані спеціальні обмежувальні санкції, оскільки ВАТ «АК «ТрансАеро» є підприємством країни-агресора - Російської Федерації. Вказує, що ВАТ «АК «ТрансАеро» включено до санкційного списку за те, що його літаки перевозили військовослужбовців РФ та техніку з РФ на територію окупованого Криму та непідконтрольні території Донецької та Луганської областей, що є порушенням недоторканості та цілісності території України, сприяння терористичній діяльності, вбивству громадян України, знищенню їх майна та майна підприємств України.

У жовтні 2019 року конкурсний керуючий ВАТ «Авіаційна компанія «ТрансАеро» Бєлокопит О. В. звернувся із заявою про постановлення окремої ухвали, підписаною представником Ліпінський Є. В. електронним цифровим підписом. У заяві конкурсний керуючий ВАТ «Авіаційна компанія «ТрансАеро» Бєлокопит О. В. просить: постановити окрему ухвалу про порушення приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лисенко С. О. статті 129-1 Конституції України щодо невиконання обов`язкової до виконання ухвали Верховного Суду від 08 січня 2019 року у справі № 760/13211/18; направити окрему ухвалу до Міністерства юстиції України для вжиття заходів щодо притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенко С. В. до дисциплінарної відповідальності; встановити строк для повідомлення про результати розгляду окремої ухвали.

Заява мотивована тим, що ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку, тому до розгляду Верховним Судом касаційної скарги чинною є ухвала Солом`янського суду від 06 вересня 2018 року. Проте приватний виконавець не вчинив належних від нього дій щодо зупинення торгів з реалізації повітряного судна.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. У задоволенні заяви конкурсного керуючого ВАТ «АК «ТрансАеро» Бєлокопита О. В. про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року відмовлено. Заяву конкурсного керуючого ВАТ «АК «ТрансАеро» Бєлокопита О. В. про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року задоволено. Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у задоволенні заяви ВАТ «АК «ТрансАеро», яка підписана представником Холодом І. П., про зупинення стягнення на підставі виконавчого документу відмовлено.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що 06 квітня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м

................
Перейти до повного тексту