ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
м. Київ
справа №826/862/17
адміністративне провадження №К/9901/60932/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Желєзний І.В., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018р. (суддя - Літвінова А.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018р. (судді - Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з зазначенням суми до виплати у розмірі 185 000, 00 грн.;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з зазначенням суми до виплати у розмірі 185000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те що він є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018р., позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо нікчемності правочинів по договору від 28.04.2016р. №980-054-00023-0004.
Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з зазначенням суми до виплати у розмірі 185 000, 00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Правочин, за наслідками якого позивач отримав кошти є нікчемним в силу положень п. 2, 7-9 ч. 3 ст. 38 цього Закону, а тому у позивача відсутнє право на отримання коштів відшкодування від Фонду.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 28.04.2016р. №980-054-000001860, згідно з яким позивачу відкрито на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта.
Крім того, 28.04.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір "Капітал+" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) №980-054-000230004, яким передбачено, що позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти у розмірі 185000,00 грн. на строк не більше 42 днів, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язується повернути позивачу кошти та виплатити проценти.
Відповідно до платіжного доручення від 28.04.2016р. №7023539 ОСОБА_1 перерахував ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 185000,00 грн. згідно договору №980-054-000230004 від 28.04.2016р. Перерахування відбулось через ПАТ "Банк Михайлівський".
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про стан рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , 19.05.2016р. на банківський рахунок позивача № НОМЕР_2 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перераховано грошові кошти у розмірі 185 000, 00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-054-000230004 від 28.04.2016" та перераховано грошові кошти у розмірі 2 578, 11 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-054-000230004 від 28.04.2016".
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" від 23.05.2016р. №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" від 23.05.2016р. №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23.05.2016р. по 22.06.2016р.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016р. та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016р. включно.
У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 12.07.2016р. №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016р. №1702 повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016р. включно.
Листом від 01.08.2016р. №ЗГ4/182/1 відповідач повідомив позивача про нікчемність переказу коштів (трансакції), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. у сумі 185 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-054-000230004 від 28.04.2016" та про нікчемність переказу коштів (трансакції) здійсненої ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 у розмірі 2 578, 11 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-054-000230004 від 28.04.2016".
Не погодившись з такими діями та рішенням Уповноваженої особи Фонду щодо нікчемності правочинів по договору від 28.04.2016 №980-054-000230004, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що жодна з визначених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав, не відноситься до правочину, вчиненого ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку), в свою чергу відповідачем не доведено, що укладення депозитного договору та внесення коштів на депозитний рахунок містить ознаки правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність Банку.
Суди дійшли висновку, що уповноваженою особою Фонду не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Крім того суди виходили з того, що позивач жодним чином не був задіяний до правочинів, які вчинялися ПАТ "Банк Михайлівський" з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та іншими юридичними особами, не міг на них ні вплинути, ні змінити. Тобто, позивач не був наділений жодними правами у правовідносинах, які стосувалися здійснення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" переказу грошових коштів на його рахунок, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", позаяк виступав лише одержувачем таких коштів, а виконавцем відповідної транзакції був саме банк. В свою чергу саме по собі виконання ПАТ "Банк Михайлівський" транзакції по зарахуванню коштів на рахунок позивача, відповідно до укладеного з ним договору банківського рахунку, не може кваліфікуватися як нікчемний правочин, оскільки жодним чином не суперечить чинному законодавству.
Також суди виходили з того, що 19.11.2016р. набрав чинності пункт 15 Прикінцевих Положень Закону України №4452-VI, відповідно до якого до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Враховуючи, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази повідомлення банком позивача під розпис про непоширення на такі кошти відповідних гарантій, суди дійшли висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для визнання транзакції по перерахуванню ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. коштів на рахунок позивача нікчемними, та як наслідок, невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду; позивач, в розумінні статті 2 Закону №4452-VI є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за Договором банківського рахунку, відповідно до приписів вказаної норми, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.
Крім того, для ефективного захисту прав позивача суди вийшли за межі позовних вимог та визнали протиправ