ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2020 року
Київ
справа №0640/3952/18
провадження №К/9901/6000/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді: Нагірняка М.Ф. від 30 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сторчака В.Ю., Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М. від 22 січня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у виплаті одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом № 65 від 22.06.2018 року;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом № 65 від 22.06.2018 року, та зобов`язано повторно розглянути його звернення від 26.02.2018 року у повній відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
3. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач у встановленому порядку не розглянув заяву позивача та не прийняв рішення щодо можливості призначення йому виплати одноразової грошової допомоги, чим допустив порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 29.10.1982 року по 17.10.1984 року проходив військову службу в Республіці Афганістан, де отримав множинні осколкові поранення голови, тулубу, лівої руки та обох ніг.
6. Рішенням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (протокол від 20.07.2012 року №1448) визнано, що отримані ОСОБА_1 поранення пов`язані із виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії.
7. Рішенням Житомирської МСЕК-2 від 01.10.2012 року ОСОБА_1 з 25.09.2012 року встановлено третю групу інвалідності внаслідок поранення та захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби.
8. Рішенням Житомирської МСЕК-2 від 15.04.2013 року за результатами повторного огляду ОСОБА_1 з 10.04.2013 року встановлено другу групу інвалідності внаслідок поранення та захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби.
9. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей».
10. 22 червня 2018 року рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом № 65, ОСОБА_1 відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що первинна інвалідність встановлена до 1 січня 2014 року, тобто до набрання чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відсутні правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги.
11. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що інвалідність позивачу було встановлено у 2012 році до набрання чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. На час встановлення інвалідності позивачу діяли правила статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок № 499. Крім того, зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права.
13. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги - лютий 2018 року) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
16. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла у лютому 2018 року) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
17. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
18. При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);
допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
19. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
20. Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, а саме Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2