1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2020 року

Київ

справа №826/9713/15

касаційне провадження №К/9901/7350/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2015 (головуючий суддя - Іщук І.О., судді - Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 (головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді - Грищенко Т.М., Лічевецьки І.О.) у справі за позовом Приватного підприємства «ДРЕВНІЙ РИМ» (далі - Підприємство) до Державної фіскальної служби України, за участі третьої особи - Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Інспекція), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Підприємство звернулось до суду із позовом до ДФС України, за участі Інспекції, у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просило: визнати протиправною відмову ДФС України у реєстрації податкових накладних № 4 від 23.03.2015, № 5 від 24.03.2015, №№ 6, 7 від 30.03.2015 р., №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 від 31.03.2015, № 2 від 16.04.2015, № 3 від 20.04.2015, № 4 від 24.04.2015, № 5 від 17.04.2015, № 9 від 29.05.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати ДФС України прийняти та зареєструвати податкові накладні Підприємства № 4 від 23.03.2015, № 5 від 24.03.2015, №№ 6, 7 від 30.03.2015 р., №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 від 31.03.2015, № 2 від 16.04.2015, № 3 від 20.04.2015, № 4 від 24.04.2015, № 5 від 17.04.2015, № 9 від 29.05.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних; вважати податкові накладні № 4 від 23.03.2015 та № 5 від 24.03.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.04.2015, податкові накладні №№ 6, 7 від 30.03.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.04.2015, податкові накладні №№ 8, 9 від 31.03.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.04.2015, податкові накладні №№ 10, 11, 12, 13, 14 від 31.03.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.04.2015, податкові накладні № 2 від 16.04.2015, № 3 від 20.04.2015, № 4 від 24.04.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.04.2015, податкову накладну № 5 від 17.04.2015 такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.04.2015, податкову накладну № 9 від 29.05.2015 такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.06.2015.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалось на те, що вказані вище податкові накладні, виписані Товариством, протиправно не були прийняті центральним порталом прийому звітності ДФС України та не були зареєстровані з посиланням на те, що «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», оскільки такі обставини не відповідають дійсності, що підтверджується: витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.04.2015 та на 15.05.2015, згідно яких місцезнаходженням Підприємства є адреса: 01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 10/10, оф. 61.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 09.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, позов задовольнив повністю: визнав протиправною відмову ДФС України у реєстрації податкових накладних № 4 від 23.03.2015, № 5 від 24.03.2015, №№ 6, 7 від 30.03.2015 р., №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 від 31.03.2015, № 2 від 16.04.2015, № 3 від 20.04.2015, № 4 від 24.04.2015, № 5 від 17.04.2015, № 9 від 29.05.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язав ДФС України прийняти та зареєструвати податкові накладні Підприємства № 4 від 23.03.2015, № 5 від 24.03.2015, №№ 6, 7 від 30.03.2015 р., №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 від 31.03.2015, № 2 від 16.04.2015, № 3 від 20.04.2015, № 4 від 24.04.2015, № 5 від 17.04.2015, № 9 від 29.05.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних; вважати податкові накладні № 4 від 23.03.2015 та № 5 від 24.03.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.04.2015, податкові накладні №№ 6, 7 від 30.03.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.04.2015, податкові накладні №№ 8, 9 від 31.03.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.04.2015, податкові накладні №№ 10, 11, 12, 13, 14 від 31.03.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.04.2015, податкові накладні № 2 від 16.04.2015, № 3 від 20.04.2015, № 4 від 24.04.2015 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.04.2015, податкову накладну № 5 від 17.04.2015 такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.04.2015, податкову накладну № 9 від 29.05.2015 такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.06.2015; судові витрати у сумі 73,08 грн. присудив на користь Підприємства за рахунок асигнувань ДФС України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що спірні податкові накладні, надіслані Підприємством для реєстрації, містили усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у тому числі й реквізит «місцезнаходження юридичної особи - продавця», яка відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відомості про відсутність підприємства за місцезнаходженням чи про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором не вносилися.

ДФС України оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.02.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що: в ході проведеної Інспекцією перевірки був встановлений факт відсутності Підприємства за адресою реєстрації, що підтверджується складеними в результаті проведених заходів документами; задоволення позовної вимоги Підприємства щодо зобов`язання ДФС України прийняти та зареєструвати податкові накладні Підприємства є формою втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства; присуджуючи на користь Підприємства судові витрати за рахунок асигнувань ДФС України, суди не врахували, що кошторис ДФС України на 2015 рік був складений без урахування положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015.

Підприємство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.01.2020 прийняв касаційну скаргу ДФС України до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.01.2020.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та з урахуванням меж касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що згідно витягів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.04.2015 та на 15.05.2015 місцезнаходженням Підприємства є адреса: 01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 10/10, оф. 61. Зазначена адреса місцезнаходження Підприємства вказана також у договорі про визнання електронних документів від 04.07.2014 № 040720141, укладеному між Підприємством та Інспекцією.

Підприємство надсилало до центрального податкового органу за допомогою засобів електронного зв`язку електронні податкові накладні (перелік та реквізити яких наведені у позовній заяві) з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах терміну, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Зазначені податкові накладні Підприємства містили усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у тому числі «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця»: 01103 , м. Київ, вул . Професора Підвисоцького , буд. 10/10, кв. 61.

У дні подачі податкових накладних на реєстрацію Підприємство отримувало квитанції № 1 з Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України щодо неприйняття документів (спірних податкових накладних) з причини наявності помилки: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Податковим кодексом України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) серед інших обов`язків платників податків передбачено і обов`язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункти 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу).

Положеннями пункту 201.1 статті 201 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що плватник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку (підпункт ґ).

Відповідно до абзаців 1-8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстро

................
Перейти до повного тексту