ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа №826/9234/14
адміністративне провадження №К/9901/19452/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Повного товариства «ЛОМБАРД ГРОССІНГ ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІ (яке є правонаступником Повного товариства «Ломбард Розман і компані»)
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року (головуючий суддя - Аблов Є.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Костюк Л.О., судді - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)
у справі №826/9234/14
за позовом Повного товариства «Ломбард «Розман і компані»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
УСТАНОВИВ:
У червні 2014 року Повне товариство «Ломбард «Розман і компанії» (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило: визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення №0002612202 від 20 червня 2014 року та №0002622202 від 20 червня 2014 року, складені Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відносно ПТ "Ломбард «Розман і компані»".
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що в повній мірі підтвердило правомірність формування валових витрат та податкового кредиту наданими первинними документами, які підтверджують реальність виконання господарських угод, укладених між позивачем та ТОВ «Вербена-Н», ТОВ «Радіум».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Окружний адміністративний суд м. Києва зазначив, що надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснення господарських операцій з вказаними вище контрагентами у перевіряємому періоді, натомість свідчать про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Вербена-П» і ТОВ «Радіум» оформлялись лише документально, а тому Товариством безпідставно сформовано податковий кредит та витрати на підставі господарських договорів. укладених з вкзаними вище контрагентами.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року апеляційну скаргу Повного товариства "Ломбард «Розман і компані»" задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення від 20 червня 2014 року №0002612202 та №0002622202.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції посилаючись на п. 86.9 ст. 86 ПК України зазначив про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу з огляду на те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачає будь-яких винятків для прийняття податкових повідомлень - рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням, у разі якщо грошове зобов`язання обраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року касаційну скаргу державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 скасовано, справу №826/9234/14 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу в апеляційний суд на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зазначив, що судом апеляційної інстанції не досліджено фактичні обставини справи, а лише вказано про безпідставність прийнятих податкових повідомлень-рішень, з посланням при цьому на п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України в редакції, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
За результатами нового розгляду справи, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року апеляційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Розман і компанії» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року - без змін. Суд апеляційної інстанції зазначив, що реальність здійснення господарських відносин позивача з контрагентами ТОВ «Вербена-Н» та ТОВ «Радіум» не підтверджено.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення №0002612202 від 20 червня 2014 року та №0002622202 від 20 червня 2014 року, складені державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відносно ПТ «Ломбард Розман і компанії». В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність формування Товариством податкового кредиту та валових витрат, з огляду на те, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вербена-Н», ТОВ «Радіум» підтверджена належним чином складеними первинними документами.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами контролюючого органу на підставі направлення від 26.05.2014 №904/22-06, наказу від 26.05.2014 за №919, п.п.78.1.11 пп.78.1.1., пп.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку повного товариства «Ломбард «Розман і компанії» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Вербена-Н» та ТОВ «Радіум» за період з 01.01.2011 по 31.03.2014.
За результатами перевірки складено акт від 06.06.14 №276/22-02-08/35289903 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- п.п.44.1 ст.44, ст.185, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 51476,35грн, а саме: січень 2013 року- 4 006,4 грн, лютий 2013 року - 3 722,9 грн, квітень 2013 року - 4 016,55 грн, травень 20136 року - 7 721,22 грн, червень 2013 року - 3 564,23 грн, липень 2013 року - 1 468,43 грн, серпень 2013 року - 7 179,45 грн, вересень 2013 року - , 3 613,33 грн, жовтень 2013 року - 3 770,02 грн, листопад 2013 року - 3 732,8 грн, грудень 2013 року - 2919,71 грн, січень 2014 року - 3624,25 грн, лютий 2014 року -2155,05 грн;
- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу, встановлено зменшення від`ємного значення податку на прибуток за 2013 рік у сумі 1 858 251, 00 грн.
На підставі Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.06.2014 №0002612202, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 2 787 376, 50 грн, з яких за основним платежем - 1 858 251,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 929 125, 50 грн та податкове повідомлення - рішення від 20.06.2014 №0002622202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, в розмірі 77 214, 00 грн, з яких за основним платежем 51 476, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 25 738, 00 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ «Вербена-Н» та ТОВ «Радіум» у перевіряємому періоді, з огляду на те, що вони не спричинили настання реальних правових наслідків, а були спрямовані на мінімізацію Товариством своїх податкових зобов`язань.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що було чинною на момент їх виникнення.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2, статті 138 ПК України).
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо