ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4997/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
секретар судового засідання - Астапова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про розірвання договору,
за участю представників:
позивача - Петраш С. А. (адвокат);
відповідача - Гелеверя Р. В. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (далі - ТОВ "Софа ЛТД") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") про розірвання з 03.11.2016 договору поруки № 4Т12029И/П від 25.10.2016 (далі - договір поруки № 4Т12029И/П), укладеного між ТОВ "Софа ЛТД" і Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк"; правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк").
1.2. В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Софа ЛТД" посилалося на виконання ним як поручителем зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоптторг" (далі - ТОВ "Тернопільоптторг") за кредитними договорами від 30.01.2012 № 4Т12029И та від 11.01.2013 № 4Т13012И перед відповідачем з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом у сумі 573 663 861,15 грн. Проте банк всупереч умовам договору поруки № 4Т12029И/П не виконав зобов`язання щодо передачі ТОВ "Софа ЛТД" належним чином засвідчених копій, які підтверджують обов`язки боржника за кредитними договорами, що свідчить про істотне порушення відповідачем умов договору поруки та є підставою для його розірвання.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Між ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитор) і ТОВ "Софа ЛТД" (позичальник) укладено кредитний договір № 4С16102Г (далі - договір № 4С16102Г), за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 4 350 000 000,00 грн для фінансування поточної діяльності ТОВ "Софа ЛТД"; термін повернення кредиту 24.10.2024; виконання зобов`язань забезпечується договорами застави.
2.2. 25.10.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитор) і ТОВ "Софа ЛТД" (поручитель) укладено договір поруки № 4Т12029И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Тернопільоптторг" (боржник) своїх зобов`язань за: кредитним договором № 4Т12029И від 30.01.2012 (далі - кредитний договір № 4Т12029И) з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до цього кредитного договору; кредитним договором № 4Т13012И від 11.01.2013 (далі - кредитний договір № 4Т13012И) з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до цього кредитного договору.
2.3. Згідно з пунктом 8 договору поруки № 4Т12029И/П до поручителя, що виконав обов`язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за ним і договором(ами) застави (іпотеки), укладеними в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов`язання.
2.4. Відповідно до пункту 10 договору поруки № 4Т12029И/П кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 робочих днів банку з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.
2.5. У відповідності з пунктом 14 договору поруки № 4Т12029И/П дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін.
2.6. Договір укладено/підписано з використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого Центру Сертифікації Ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі Угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 03.06.2016, укладеної сторонами (пункт 17 договору поруки № 4Т12029И/П).
2.7. 26.10.2016 ТОВ "Софа ЛТД" платіжними дорученнями № 366 та № 367 перерахувало ПАТ КБ "Приватбанк" 573 663 861,15 грн з призначенням платежу: "виконання зобов`язань за кредитними договорами № 4Т12029И від 30.01.2012 та № 4Т13012И від 11.01.2013, згідно договору поруки № 4Т12029И/П від 25.10.2016".
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 (суддя Ягічева Н. І.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (колегія суддів: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А., Дідиченко М. А.), в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що невиконання відповідачем зобов`язань з передання копій документів, які підтверджують обов`язок боржника за кредитними договорами, значною мірою позбавило його того, на що воно розраховувало при укладенні спірного договору поруки. Крім того, позивачем не було надано суду доказів звернення до відповідача з відповідною вимогою про надання документів, які підтверджують обов`язки боржника за кредитними договорами, доказів висловлення відповідачем відмови від передання таких документів, а також доказів завдання позивачу шкоди внаслідок непередання банком зазначених документів. Водночас позивачем не підтверджено, що сума заборгованості, яка ним була сплачена, відповідає повній сумі заборгованості боржника за кредитними договорами № 4Т12029И від 30.01.2012 та № 4Т13012И від 11.01.2013, яка існувала на дату погашення. Отже, позивачем не доведено, що поручитель виконав зобов`язання боржника за вказаними кредитними договорами в повному обсязі.
4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі ТОВ "Софа ЛТД" посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень частини 4 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 517, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статей 76, 77, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, що з`явилися у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
6.3. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.
6.4. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
6.5. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).
6.6. Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
6.7. Правовий аналіз частини 2 статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання. Цей висновок узгоджується з положенням частини 1 статті 512 ЦК України, яка передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15, від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15, постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 907/759/17, від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20809/17, від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18 та від 03.12.2019 у справі № 910/5001/19.
6.8. При цьому у разі повного виконання обов`язку боржника новий кредитор має право вимагати від первісного кредитора виконання обов`язку з передачі документів, які підтверджують вимоги до боржника.
6.9. Разом з цим, відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
6.10. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови