ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 145/1330/17
Провадження № 14-549 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" (далі - ТОВ "Агро Інвест Україна"),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, орган опіки і піклування Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Орган опіки та піклування),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ТОВ "Агро Інвест Україна"
на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2018 року, постановлену суддею Зайцевим А. Ю.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агро Інвест Україна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Орган опіки і піклування, про визнання договору оренди недійсним та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (паю) від 05 жовтня 2011 року, укладений на 15 років, сторонами якого зазначені вона як орендодавець та ТОВ "Агро Інвест Україна" як орендар.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка (кадастровий номер 0524583800:01:001:0144) на території Маловулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області площею 5,0893 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цією ділянкою користується ТОВ "Агро Інвест Україна".
Позивачка зазначала, що має намір самостійно користуватися власною земельною ділянкою та вимагала від відповідача повернути земельну ділянку. Відповідач відмовив у поверненні земельної ділянки, вказавши, що підставою користування спірною земельною ділянкою є договір оренди № 166 земельної ділянки (паю) від 05 жовтня 2011 року, укладений на строк 15 років.
ОСОБА_1 стверджувала, що не укладала договору оренди, не знала про його існування, а підписи на цьому договорі та на акті приймання-передачі земельної ділянки (паю) виконані іншою особою. Крім того, на дату укладення договору оренди позивачці не виповнилось 18 років, тобто вона як неповнолітня не могла самостійно його укласти.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення, зокрема тим, що згоди Органу опіки та піклування на укладення неповнолітньою особою договору оренди не надано; отримання орендної плати, за умови, що договір не підписувався орендодавцем, свідчить лише про досягнення згоди між сторонами спору про тимчасове користування спірною земельною ділянкою; строки позовної давності не пропущено.
ТОВ "Агро Інвест Україна" оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Агро Інвест Україна" на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 січня 2018 року повернуто без розгляду особі, яка її подала.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга подана з порушенням встановленого порядку її подання, оскільки відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" її слід було подати за правилами, що діяли до набрання цієї редакції ЦПК України, тобто через відповідний суд першої інстанції.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
У квітні 2019 року ТОВ "Агро Інвест Україна" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд неправильно застосував положення підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, що фактично позбавило відповідача права на судовий захист.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року, крім іншого, відкрите касаційне провадження у справі.
11 вересня 2019 року ухвалою Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів, передбачених частиною третьої статті 403 ЦПК України, оскільки вважав необхідним відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 0440/4893/18 (провадження № К/9901/6176/19), від 27 червня 2019 року у справі № 310/7336/18 (провадження № К/9901/8661/19).
07 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом.
10 січня 2018 року Тиврівський районний суд Вінницької області ухвалив рішення у справі, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.
12 березня 2018 року, не погодившись із рішенням суду, ТОВ "Агро Інвест Україна" через засоби поштового зв`язку подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
14 березня 2018 року Апеляційний суд Вінницької області ухвалою повернув без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Агро Інвест Україна".
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд зробив висновок, що скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з огляду на положення підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.
Також згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Разом з цим згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.