Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 145/1330/17 (провадження № 14-549 цс 19)
15 січня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна», треті особи: ОСОБА_2 , орган опіки і піклування Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області, про визнання договору оренди недійсним і постановою від 15 січня 2020 року касаційну скаргу задовольнила, скасувала ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2018 року та направила справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Велика Палата Верховного Суду задовольняючи касаційну скаргу дійшла висновку, що суд апеляційної інстанцій повертаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» (далі - ТОВ «Агро Інвест Україна») без розгляду, на підставі того, що апеляційна скарга подана з порушенням встановленого порядку її подання, тобто подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не через відповідний суд першої інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
2. Обґрунтовуючи свою позицію Велика Палата Верховного Суду зазначила що відповідно до частини першої статті 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
3. Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
4. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
5. Отже, у розділі «Перехідні положення» ЦПК України врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування ЄСІТС, а саме, як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.
6. Відсутність, на час подання ТОВ «Агро Інвест Україна» апеляційної скарги, ЄСІТС жодним чином не створює перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.
7. Однак, частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8. Так, дійсно статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
9. Однак, частиною першою розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням деяких особливостей.
10. Зокрема, до дня початку функціонування ЄСІТС апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (підпункт 15.5 пункту 15 частини першоїрозділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).
11. Також цим підпунктом встановлено, що у разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
12. Слід взяти до уваги, що перехідні положення покликані надавати громадянам можливість протягом розумного перехідного періоду адаптуватися до внесених до законодавства змін, зокрема, за допомогою встановлення тимчасового регулювання певних положень законодавства, протягом якого повинні бути прийняті відповідні нормативні правові акти, необхідні для їх реалізації.
13. Отже, пунктом 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлені певні обмеження у застосуванні норм ЦПК України до моменту початку функціонування Є