У Х В А Л А
20 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/546/19
Провадження № 11-1260заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі № 9901/546/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, у якій позивач просить про визнання протиправним і таким, що суперечить нормам законодавства України та основним принципам верховенства права рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 16 травня 2019 року № 147дп-19 та його скасування.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним і таким, що суперечить нормам законодавства України та основним принципам верховенства права рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 16 травня 2019 року № 147дп-19 та його скасування - залишено без руху.
Підставами для залишення позовної заяви без руху слугували невиконання позивачем встановлених процесуальним законом вимог щодо її форми та змісту, зокрема, всупереч приписів пункту 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у позовній заяві не було зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також не додано документ про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати такого збору відповідно до закону, як це передбачено частиною третьою статті 161 цього ж Кодексу.
Крім того, позов було подано поза межами строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, й підстави, вказані позивачем для поновлення цього строку, визнані судом неповажними.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2019 року позовну заяву повернуто на підставі частини другої статті 123 КАС України.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, а саме, надати документ про сплату судового збору або копію документа, який надає пільги щодо його сплати; порушити питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником надіслано оригінал меморіального ордеру від 14 січня 2020 року № 1 про сплату судового збору в розмірі 1921 грн.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого останній посилається на отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції 21 листопада 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши зазначене клопотання та наявні в матеріалах справи докази, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2019 року, у встановлений судом строк.
За формою та змістом апеляційна скарга відповідає статті 296 КАС України.