1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


22 січня 2020 року

м. Київ


Справа № 463/2772/19/

Провадження № 51-4240км19


Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,


за участю:

секретаря судового засідання Бульби І. А.,

прокурора Руденко О. П.,


розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 26 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018140040002739, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підгайчики Золочівського району Львівської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 16 травня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 липня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без змін. У резолютивну частину вироку внесено уточнення, згідно з якими, на підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 14 жовтня 2018 року, близько 12 год, керуючи автомобілем "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись на перехресті вулиць Богданівська - Тракт Глинянський в м. Львові, у порушення вимог Р.1 п.п.1.5, 1.10; Р.2 п.2.3 (б, д); Р.10 п.п.10.1; 10.4; Р.16 п.п.16.3; 16.11 та вимог дорожніх знаків 2.3, 7.8 Правил дорожнього руху України, не надав перевагу в русі велосипедисту під керуванням ОСОБА_2, який рухався головною дорогою в напрямку до вул. Богданівська, створивши аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення транспортних засобів, урезультаті чого потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд хоча і залишив вироку місцевого суду без змін за його апеляційною скаргою, однак фактично задовольнив вимоги останньої та уточнив у резолютивній частині щодо якого саме покарання застосовано положення ст. 75 КК України, що не відповідає вимогам КПК України. З урахуванням зазначеного, правове становище засудженого ОСОБА_1 було погіршено, а тому судове рішення слід було ухвалити у формі вироку, а не ухвали.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор підтримала доводи касаційної скарги, просила її задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1, захисник Олешко Т. О., потерпілий ОСОБА_2 та його представник Цьорох Ю. Р. подали заяви про проведення касаційного розгляду без їх участі.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, а також вид та розмір призначеного йому покарання у касаційному порядку не оскаржуються.

Доводи прокурора про незаконність ухвали апеляційного суду та безпідставне постановлення судового рішення щодо ОСОБА_1 не у формі вироку, з уточненням щодо якого саме покарання застосовано положення ст. 75 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, при цьому виходить з наступного.


................
Перейти до повного тексту