Постанова
Іменем України
21 січня 2020 р.
м. Київ
Справа № 723/2008/18
Провадження № 51-2233км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів: Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Руденко О. П.,
представника потерпілої Шкварчука В. Д. в режимі відеоконференції,
засудженого ОСОБА_1 в режимі відеокронференції
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу зі змінами та доповненнями засудженого ОСОБА_1 та касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 18 березня 2019 року в кримінальному провадженні № 12017260000000678 по обвинуваченню
ОСОБА_1 ,громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рідківці Новоселицького району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, ОСОБА_1 24 листопада 2017 року близько 21 год., керуючи вантажним бортовим тентовим автомобілем марки "MAN", номерний знак НОМЕР_1, рухався в темну пору доби поза межами населеного пункту по автодорозі сполученням Чернівці - Сторожинець, яка розташована в адміністративних межах с. Заволока, Сторожинецького району, зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Сторожинець. Наближаючись до будинку № 3 по вул. Сторожинецькій, яка освітлювалась вуличним електроосвітленням, водій ОСОБА_1, в порушення п.п.1.5, 2.3 (б), 10.1 та горизонтальної розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, під час виконання в невстановленому місці маневру обгону попутного автомобіля марки "Ford-Transit", н.з. НОМЕР_2, перетнувши вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. ПДР, рухаючись по зустрічній смузі руху допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку по проїжджій частині дороги. В результаті дорожньо-транспортної пригоди настала смерть ОСОБА_3 .
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 18 березня 2019 року вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання скасовано. Ухвалено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В іншій частині вирок залишений без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушував питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема незастосування закону, який не підлягає застосуванню, а саме ст. 75 КК України, невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості.
Касаційна скарга була мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не обґрунтував свій висновок, чому прийшов до переконання про неможливість виправлення засудженого без реального відбування покарання. Вказувалось, що вирок суду містить суперечності, а саме - в мотивувальній частині зазначено про призначення покарання у мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України (а саме 3 роки позбавлення волі), а в резолютивній - призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Зазначалось, що апеляційним судом не враховано також і розписку про отримання потерпілою 40 тис. грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У змінах та доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 зазначає про незаконність рішення апеляційного суду, оскільки апеляційний суд дав однобічну оцінку обставинам дорожньо-транспортної пригоди, не взяв до уваги, що сторона обвинувачення не надала доказів щодо недотримання засудженим вимог п. 34.1 Правил дорожнього руху і безпідставно відхилив доводи щодо винуватості потерпілого. Просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження відносно нього.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції з підстав м`якості призначеного ОСОБА_1 покарання.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду про щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому є безпідставними, оскільки його поведінка це не підтверджує. Зазначається, що є необґрунтованою вказівка про наявність на утриманні у засудженого трьох дітей.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1, який взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав свою касаційну скаргу і заперечував проти задоволення касаційної скарги потерпілої.
Представник потерпілої - адвокат Шкварчук В. Д., який взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав касаційну скаргу потерпілої, вважав покарання, призначене ОСОБА_1, м`яким та заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Прокурор не підтримала касаційну скаргу засудженого, вважала її безпідставною, та просила задовольнити касаційну скаргу потерпілої, скасувати вирок апеляційного суду з підстав м`якості призначеного ОСОБА_1 покарання.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.