Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
судова справа № 331/3084/18
провадження № 51-2357км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С., С.,
суддів Ємця О. П., Остапука В. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12018080020000584 від 08 березня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя
АДРЕСА_1 , зареєстрованого за тією ж адресою, такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не має,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за касаційною скаргою захисника Симонця А. О. на вирок Запорізького апеляційного суду від 04 лютого 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Зараховано у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення
з 08 березня по 26 вересня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_2 у кримінальному провадженні залишено без розгляду.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він
08 березня 2018 року приблизно о 14-й год. біля будинку № 12 на
вул. Благовіщенській у м. Запоріжжі умисно з корисливих мотивів, застосувавши насильство, яке не було небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, а саме кулаком правої руки вдарив ОСОБА_2, чим завдав йому фізичного болю. Після цього ОСОБА_1 ривком відкрито викрав належну ОСОБА_2 барсетку, в якій знаходилось майно останнього, а також паспорт громадянина України на його ім`я, який матеріальної цінності для нього не представляє, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 4750 грн.
У результаті розгляду кримінального провадження Запорізький апеляційний суд
частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок районного суду від 26 вересня 2018 року в частині призначеного покарання та ухвалив свій, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
У решті вирок місцевого суду залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду та призначити покарання,
не пов`язане з позбавленням волі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на те, що апеляційний суд при призначенні покарання його підзахисному у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням повною мірою не врахував усіх обставин кримінального провадження, даних про особу засудженого, а також безпідставно, на думку захисника, послався у вироку на те, що ОСОБА_1 раніше тричі притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення тяжких корисливих злочинів проти власності, раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі, двічі його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, та ухвалив свій вирок, яким призначив покарання з його реальним відбуванням, явно несправедливе через суворість.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор вважав, що вирок апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а тому просив зазначене судове рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а тому доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, колегія суддів не перевіряє, оскільки зазначене в касаційній скарзі не оспорюється, як не оспорюється і кваліфікація дій за ч. 2 ст. 186 КК України.