Постанова
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 690/408/17
провадження № 61-11493св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Ватутінський комбінат вогнетривів",
третя особа: Генеральний директор Приватного акціонерного товариства "Ватутінський комбінат вогнетривів" Літвін Денис Васильович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року у складі судді Здоровила В. А., постанову Апеляційного суду Черкаської області від 11 травня 2019 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ватутінський комбінат вогнетривів" (далі - ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів"), третя особа: Генеральний директор Приватного акціонерного товариства "Ватутінський комбінат вогнетривів" Літвін Денис Васильович, про визнання наказу про зміну істотних умов праці незаконним, стягнення доплати за ненормований робочий день та оплати за роботу в надурочний час.
Позовна заява мотивована тим, що згідно з наказом від 18 серпня 1988 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 19 серпня 1988 року в автотранспортний цех (АТЦ) Ватутінського комбінату вогнетривів на посаду водія 2 класу автомобіля УАЗ 469.
15 серпня 2013 року ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" видано наказ № 119 "Про зміну істотних умов праці водіїв АТЦ", згідно з яким з 16 жовтня 2013 року у зв`язку з виробничою необхідністю для водіїв, які будуть обслуговувати апарат управління, встановлено ненормований робочий день.
Позивач зазначає, що передбачена Колективним договором чотириденна додаткова відпустка для водіїв автотранспортних засобів, що обслуговують апарат управління, позивачу надавалась.
Відповідно до подорожніх листів відпрацьований позивачем час значно перевищує норму тривалості робочого часу.
Відповідно до розрахункових листів по заробітній платі ОСОБА_1 за період з січня 2014 року до листопада 2017 року йому нараховувалась та виплачувалась доплата за розширення зони обслуговування, а за ненормований робочий день доплата не виплачувалась. Отже, на думку ОСОБА_1, роботодавець не виконував положення Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України і цим самим порушив право позивача на отримання належної оплати за виконану ним роботу.
20 жовтня 2017 року адміністрацією ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" видано наказ № 224 "Про зміну істотних умов праці водіїв АТЦ". 01 листопада 2017 року ОСОБА_1 було вручено попередження про зміну істотних умов праці, а саме - про скасування з 01 січня 2018 року доплати за ненормований робочий час і виконання важливих завдань. Цим попередженням він також був повідомлений про те, що в разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір з ним буде припинено на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України.
Позивач вважає, що вказаний наказ є незаконним та підлягає до скасування, оскільки жодних змін в організації виробництва на ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів", зокрема в АТЦ не відбулося, а тому в адміністрації підприємства відсутні будь-які підстави до зміни істотних умов праці.
На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив визнати наказ № 224 від 20 жовтня 2017 року про зміну істотних умов праці незаконним; стягнути із ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" на користь ОСОБА_1 невиплачену доплату за ненормований робочий день в сумі 49 068 грн; невиплачену доплату за роботу у вечірній час в сумі 439 092 грн; невиплачену доплату за роботу у нічний час в сумі 294 466,60 грн; невиплачену доплату за роботу у вихідні і неробочі дні в сумі 9 299,31 грн; невиплачену надбавку за класність в сумі 80 768,75 грн та понесені судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 308 821,01 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач був належним чином попереджений про зміни істотних умов праці та повідомлений про встановлення доплати за ненормований робочий день у відповідному розмірі. Відповідач, як роботодавець, довів правомірність виконання вимог гарантій і компенсацій при службових відрядження передбачених статтею 121 КЗпП України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордом.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" дотримано процедуру зміни істотних умов праці, передбачену КЗпП України.
У зв`язку з недоведеністю вимог позивача, визнав підтвердженими вимоги відповідача про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 11 травня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір судових витрат, стягнутих із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, з 308 821,01 грн до 17 349,40 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. Вимога про стягнення доплати за ненормований робочий день є безпідставною, оскільки встановлено, що така доплата виплачувалась позивачу в повному розмірі.Оскільки, позивач працював на умовах ненормованого робочого дня, вимоги про стягнення доплат за роботу у вечірній та нічний час, а також за час роботи у вихідні та неробочі дні не підлягають до задоволення.
При цьому, апеляційний суд, зменшивши суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, послався на обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу та об`єму наданих послуг.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що жодних змін в організації виробництва на ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів", зокрема, в АТЦ не відбулося, а дії адміністрації щодо оптимізації та раціоналізації використання трудових ресурсів були спрямовані лише на зменшення розміру заробітної плати водіїв, а відтак у адміністрації підприємства відсутні будь-які підстави до зміни істотних умов праці, а виданий нею наказ № 224 від 20 жовтня 2017 року "Про зміну істотних умов праці водіїв АТЦ (ненормований робочий час)" є незаконним.
Судами належно не досліджено положення Галузевої угоди, якою передбачено доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників об`єднань, підприємств та організацій у порядку та на умовах, передбачених колективним договором.
Позивач зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, проте апеляційний суд залишив поза увагою, що витрати на правничу допомогу відповідача є необґрунтованими та завищеними.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргувідповідач зазначає, що ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" правомірно впровадило зміни в організації виробництва і праці, що підтверджено доказами.
ОСОБА_1 при цьому не надав доказів, які б підтверджували, яким чином скасування режиму ненормованого робочого дня порушує його права.
Крім того, відповідач на вимогу статті 137 ЦПК України надав необхідні документи яким належно підтвердив розмір витрат на професійну правничу допомогу, час, витрачений на виконання відповідних послуг, обсяг послуг.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
13 серпня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 19 серпня 1988 року і на час звернення до суду працює водієм у ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів".
Згідно із наказом № 119 від 15 серпня 2013 року ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" "Про зміну істотних умов праці водіїв АТЦ", встановлено ненормований робочий день для водіїв, які обслуговують апарат правління.
15 серпня 2013 року позивач був належним чином попереджений про зміни істотних умов праці та повідомлений про встановлення доплати за ненормований робочий день в розмірі 1 044 грн.
Згідно із наказом ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" від 03 вересня 2013 року № 129/1 "Про встановлення доплати" затверджено перелік водіїв, які обслуговують апарат управління та доплату.
Колективним договором між правлінням ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" та первинною профспілковою організацією на 2014 рік передбачено 4 дні додаткової відпустки для водіїв автотранспортних засобів, які обслуговують апарат управління постійно на протязі року.
Установлено, що така відпустка Закутньому М. М. надається і оплачується.
Відповідно до наказу ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" від 23 січня 2014 року № 12/1 "Про уточнення в веденні обліку та нарахувань під час роботи з програмним забезпеченням 1С версія 8.3 УПП", для чіткого розмежування напрямків рознесення доплат, премій, надбавок при нарахуванні заробітної плати, які проводяться працівникам комбінату під час ведення обліку та нарахувань заробітної плати встановлено, що виплати за надурочні, за суміщення, за інтенсивність праці, за ненормований робочий день, за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, за роботу у вихідний день - відображати та виносити в особових рахунках як розширена зона обслуговування.
Установлено, що ОСОБА_1 виплачувалися в повному обсязі доплати за ненормований робочий день у період з 2014 року до 2017 року, відповідно до розрахункових листків, висновків експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № СЕ2018/108 від 23 листопада 2018 року та показів експерта ОСОБА_4
Згідно із додатком № 5 до колективного договору передбачена надбавка за класність водіям І класу легкових та вантажних автомобілів, автобусів в розмірі 25 % встановленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час.
Установлено, що ОСОБА_1 виплачена надбавка за класність в повному обсязі, згідно ізрозрахунковими листками за період з січня 2014 року до листопада 2017 року.
Відповідно до висновку Управління Держпраці у Черкаській області про стан дотримання об`єктом нагляду законодавства про працю від 04 серпня 2017 року № 23-02-82/0001, порушень при використанні найманої праці водіїв ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" не встановлено. Оплата праці водіям проводиться з дотримання чинного законодавства.
Відповідно до Акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю № 23-02-19/002 від 20 січня 2016 року підтверджується дотримання ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" законодавства про оплату праці водіїв з ненормованим робочим днем.
Згідно із наказом ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" від 20 жовтня 2017 року № 224 "Про зміну істотних умов праці водіїв АТЦ (ненормований робочий час)" з 01 січня 2018 року скасовано доплату за ненормований робочий час і виконання особливо важливих завдань водіям автотранспортних засобів, які обслуговують апарат управління з використання легкового транспорту.
Установлено, що відповідно до наказу голови правління ПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" від 06 жовтня 2017 року № 204 про зміну в організації виробництва та праці, а саме оптимізацію та раціоналізацію використання трудових ресурсів та впроваджено зміни в організації виробництва та праці, а саме: зменшено навантаженість водіїв АТЦ шляхом вибору постачальника послуг по навчанню керуванню транспортним засобом за рахунок комбінату, що підтверджується копією договору.
Згідно із договором зі службою таксі від 10 листопада 2017 року, укладеним міжПрАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) для перевезення людей та багажу з метою виконання трудових обов`язків, передбачено, що виконавець бере на себе зобов`язання своєчасно та якісно надавати послуги з перевезення легковим транспортом (послуги таксі).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 106 КЗпП України передбачено, що надурочна робота компенсується підвищеною оплатою.
Вирішуючи під час розгляду справи питання щодо заборгованості з виплати заробітної плати за відпрацьований надурочний час, суд повинен з`ясовувати, чи дійсно працівник виконував роботу, яку можна вважати надурочною. Законодавством також передбачена можливість роботи з встановленням ненормованого робочого дня. І при вирішенні спірних правовідносин необхідно розрізняти надурочну роботу і ненормований робочий день.
КЗпП України не містить тлумачення поняття "ненормований робочий день".
Відповідно до пункту 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7 (Рекомендації № 7), ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу. При цьому така робота не вважається понаднормовою. Міра праці в цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й колом обов`язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). У режимі ненормованого робочого дня працівники виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу. У законодавстві не встановлена тривалість перепрацювань, що допускаються для виконання трудових обов`язків. Також необмежена і кількість випадків таких перепрацювань, усе залежить від характеру і обсягу виконуваної роботи.
Разом з тим в Рекомендаціях № 7 зазначається, що такі перепрацювання не можуть бути систематичними.
Законодавство не містить переліку професій, посад працівників з ненормованим робочим днем, а також обов`язковості нормативного закріплення такого переліку. Відповідно до пункту 7 Рекомендацій № 7 конкретний список професій і посад, щодо яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором. Отже, на осіб, які працюють на умовах ненормованого робочого дня, поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу.