Постанова
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 583/2674/18
провадження № 61-42883св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області,
третя особа - Охтирська районна державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 липня 2018 року у складі судді Сидоренка Р. В., постанову Апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Хвостика С. Г., Левченко Т. А., Кононенко О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, третя особа: Охтирська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на майно, стягнення моральної шкоди.
У позовній заяві позивач також просила вирішити питання про забезпечення позову шляхом заборони Охтирській районній державній нотаріальній конторі вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 по спадковій справі № 17/2018, відкритій після смерті ОСОБА_2, до вирішення позовних вимог по суті.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 липня 2018 року з урахуванням виправлень, внесених на підставі ухвали цього ж суду від 24 вересня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.
Повернуто ОСОБА_3 сплачений судовий збір у сумі 352,40 грн за квитанцією від 06 липня 2018 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, зокрема вказано про необхідність подання заяви про забезпечення позову у вигляді окремого документа з повним обґрунтуванням відповідно до вимог ЦПК України, а не в якості вимоги, яка міститься в прохальній частині позовної заяви; у ній не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 08 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 липня 2018 року в даній справі в частині визнання неподаною і повернення заяви про забезпечення позову та повернення сплаченого судового збору залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, в частині визнання неподаною і повернення заяви про забезпечення позову та повернення сплаченого судового збору, дійшов правильного висновку про невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам статті 151 ЦПК України, а тому обґрунтовано повернув зазначену заяву заявнику.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки поданій заявником заяві про забезпечення позову, яка відповідала вимогам ЦПК України. Крім того, заявник надав суду квитанцію про сплату судового збору, у зв`язку з чим були відсутні підстави для повернення заяви про забезпечення позову.
Справа у суді касаційної інстанції переглядається в частині визнання неподаною і повернення заяви про забезпечення позову та повернення сплаченого судового збору, а в іншій частині не переглядається відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, оскільки ухвала Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 липня 2018 року переглядалась в апеляційному порядку лише в частині визнання неподаною і повернення заяви про забезпечення позову та повернення сплаченого судового збору.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
08 липня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.