Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
місто Київ
справа № 308/7075/14-ц
провадження № 61-14621св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа - Орган опіки та піклування Ужгородської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Куштана Б. П., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
(далі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк) у червні 2014 року звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, просило у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 серпня 2008 року № MKL6G40000003940 у розмірі 146 626, 37 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки з укладенням договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем із наданням необхідних прав і повноважень для такого продажу; виселити відповідачів та осіб, які зареєстровані та постійно проживають у цій квартирі.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 06 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним Банком "ПРИВАТБАНК"
(далі - ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № MKL6G40000003940 (кредитний договір), згідно з умовами якого позичальник отримав кредит на придбання квартири у розмірі 208 312, 50 грн зі сплатою 15 % річних на строк до 06 березня 2028 року.
За рахунок кредиту ОСОБА_1 придбано квартиру в АДРЕСА_2 згідно з договором купівлі-продажу квартири від 06 березня 2008 року, укладеного між нею та ОСОБА_6 .
До кредитного договору його сторонами 06 серпня 2008 року укладено додаткову угоду та викладено договір про іпотечний кредит у новій редакції, згідно з умовами якої ОСОБА_1 отримала кредит на придбання нерухомості у розмірі 44 763, 21 дол. США зі сплатою 14, 04 % річних на строк до 06 березня 2028 року. Наведеними змінами у договорі про іпотечний кредит від 06 березня 2008 року № MKL6G40000003940 змінено умови про валюту кредитного зобов`язання, з валюти гривні - у валюту долари США.
Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим кредитним договором між ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 06 березня 2008 року № MKL6G40000003940, відповідно до умов якого останньою передано в іпотеку банку житлову квартиру в АДРЕСА_2, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2008 року.
Взяті на себе зобов`язання позичальник належним чином не виконувала, унаслідок чого станом на 30 квітня 2014 року існує заборгованість у розмірі 146 626, 37 дол. США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 30 квітня 2014 року становить 1 671 540, 66 грн, з них: 44 651, 40 дол. США - заборгованість за сумою кредиту; 32 434, 74 дол. США - заборгованість за відсотками; 6 846, 22 дол. США - заборгованість за комісією; 55 690, 92 дол. США - пеня; 21, 93 дол. США - штраф (фіксована частина); 6 981, 16 дол. США - штраф (процентна складова).
Посилаючись на наведені, обставини позивач просив: 1) у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № MKL6G40000003940 у розмірі 146 626, 37 дол. США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 30 квітня 2014 року становить 1 671 540, 66 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру в АДРЕСА_2, шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки з укладенням договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем із наданням необхідних прав і повноважень для такого продажу; 2) виселити відповідачів та осіб, які зареєстровані й постійно проживають у цій квартирі.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідачі просили відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, з огляду на сплив позовної давності, є всі підстави для відмови у позові.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року скасовано й ухвалено нове рішення. Позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру в АДРЕСА_2, загальною площею 38, 3 кв. м, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2008 року № 288, шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від власного імені будь-якій особі-покупцеві із застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку", встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна, але не менше 277 750, 00 грн, що було визначено іпотечним договором, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 березня 2008 року № MKL6G40000003940, із змінами, внесеними додатковою угодою від 06 серпня 2008 року, яка станом на 30 квітня 2014 року становила 82 179, 90 дол. США та 713 142, 59 грн, а всього 1 650 123, 37 грн, з яких: 44 561, 89 дол. США (508 076, 00 грн) - заборгованість за сумою кредиту; 30 991, 13 дол. США (353 347, 88 грн) - заборгованість за відсотками; 6 626, 88 дол. США (96 626, 88 грн) - заборгованість за комісією; 634 327, 19 грн - пеня; 250, 00 грн - штраф (фіксована частина); 78 565, 40 грн - штраф (процентна складова).
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири в АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.
Апеляційний суд, не погодившись із висновками суду першої інстанції, зазначив, що зважаючи на наявність у боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, розмір якої відповідачем не спростований, позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню. Оскільки умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами - до 6 числа кожного місяця, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Згідно з пунктом 5.5 додаткової угоди до договору про іпотечний кредит сторони визначили строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, пені, штрафами - у п`ять років, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що позовна давність до спірних правовідносин не застосовується.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у березні 2018 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року та залишити в силі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявники зазначають, що апеляційний суд не врахував, що позивач змінив позовні вимоги у суді апеляційної інстанції, зменшивши розмір позовних вимог. Також вважають, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин правила позовної давності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 26 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06 березня 2008 року між ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № MKL6G40000003940, згідно з умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 208 312, 50 грн зі сплатою 15 % річних на строк до 06 березня 2028 року.
За рахунок кредиту ОСОБА_1 придбано двокімнатну квартиру в АДРЕСА_2 згідно з договором купівлі-продажу квартири від 06 березня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, за ціною 277 750, 00 грн.
До кредитного договору його сторонами 06 серпня 2008 року внесено зміни додатковою угодою, якою викладено договір про іпотечний кредит від 06 березня 2008 року № MKL6G40000003940 у новій редакції, згідно з якою ОСОБА_1 отримала кредит на придбання нерухомості у розмірі 44 763, 21 дол. США зі сплатою 14, 04 % річних на строк до 06 березня 2028 року. Внесеними змінами договір про іпотечний кредит змінено умови про валюту кредитного зобов`язання, змінено з валюти гривні у валюту долари США.
Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим кредитним договором між ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 06 березня 2008 року № MKL6G40000003940, відповідно до якого позичальником передано в іпотеку банку житлову квартиру в АДРЕСА_2, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2008 року.
Оскільки взяті на себе зобов`язання позичальник належним чином не виконувала, банк станом на 30 квітня 2014 року визначив заборгованість у розмірі 146 626, 37 дол. США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 30 квітня 2014 року становило 1 671 540, 66 грн, з них: 44 651, 40 дол. США - заборгованість за сумою кредиту; 32 434, 74 дол. США - заборгованість за відсотками; 6 846, 22 дол. США - заборгованість за комісією; 55 690, 92 дол. США - пеня; 21, 93 дол. США - штраф (фіксована частина); 6 981, 16 дол. США - штраф (процентна складова).
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.