Постанова
Іменем України
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 369/9785/15-ц
провадження № 61-25414св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року у складі судді Пінкевич Н. С. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Іванова І. В., Таргоній Д. О., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - ПАТ "КБ "Український фінансовий світ"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що 13 серпня 2013 року між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 було укладено договір № 008/2262 Кс про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 200 000 грн, строком до 12 серпня 2014 зі сплатою 3 % річних.
Того ж дня, на забезпечення виконання зобов`язань за договором № 008/2262 Кс про надання споживчого кредиту, між сторонами було укладено договір іпотеки майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
28 грудня 2015 року ОСОБА_1 погасила заборгованість за договором від 13 серпня 2013 року № 008/2262 Кс про надання споживчого кредиту у частині заборгованості за кредитом та відсотками за його користування.
ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" вважає, що ОСОБА_1, крім сплаченого, має також сплатити кредитору пеню за простроченими відсотками у розмірі 517 грн, три відсотки річних у розмірі 1 420 грн 23 коп., інфляційні втрати за кредитом у розмірі 17 594 грн 89 коп. та інфляційні втрати за процентами у розмірі 374 грн 38 коп. Таким чином, за період з 16 січня 2014 року до 01 грудня 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 19 906 грн 85 коп.
Ураховуючи викладене, ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 на свою користь в рахунок погашення заборгованості за договором від 13 серпня 2013 року № 008/2262 Кс про надання споживчого кредиту у розмірі 19 906 грн 85 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року у задоволенні позову ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" включено в розрахунок заборгованості не основний борг відповідача, а втрати, передбачені статтею 625 ЦК України, а також не надано графік погашення заборгованості для перевірки доводів несвоєчасності погашення заборгованості за період з січня 2014 року до липня 2014 року. Оскільки позивач не підтвердив свої позовні вимоги належними доказами, а припущення щодо строків виконання зобов`язання, умов кредитного договору, умов іпотечного договору є недопустимими відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року залишено без змін, оскільки апеляційна скарга є безпідставною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просило скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. При ухваленні рішень суди не звернули увагу на факт втрати ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" документів про кредитну справу ОСОБА_1, що унеможливило надання графіку погашення заборгованості. Крім того, ОСОБА_1 не оспорювала розмір та правильність нарахування штрафних санкцій, лише наголошувала на неповідомленні її банком про зміну рахунків для сплати заборгованості та на тому, що банк не має право стягувати штрафні санкції на підставі статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року і витребувано із Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/9785/15-ц.
У травні 2018 року цивільну справу № 369/9785/15-ц передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 серпня 2013 року між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 було укладено договір № 008/2262 Кс про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 200 000 грн, строком до 12 серпня 2014 зі сплатою 3 % річних.
Того ж дня, на забезпечення виконання зобов`язань за договором № 008/2262 Кс про надання споживчого кредиту, між сторонами було укладено договір іпотеки майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" від 16 травня 2016 року ОСОБА_1 повернула виданий кредит у розмірі 200 000 грн: 16 вересня 2013 року - 16 666 грн 67 коп., 15 жовтня 2013 року - 16 666 грн 67 коп., 15 листопада 2013 року - 16 666 грн 67 коп., 16 грудня 2013 року - 16 666 грн 67 коп., 20 січня 2014 року - 16 666 грн 67 коп., 12 лютого 2014 року - 16 666 грн 67 коп., 17 березня 2014 року - 4 254 грн 8З коп., 20 березня 2014 року - 14 411 грн 87 коп., 15 квітня 2014 року - 2 000 грн, 15 квітня 2014 року - 14 666 грн 67 коп., 16 травня 2014 року - 16 666 грн 67 коп., 19 червня 2014 року - 16 666 грн 67 коп., 28 грудня 2015 року - 33 333 грн 30 коп. (а.с. 99).