Постанова
Іменем України
22 січня 2019 року
м. Київ
справа № 175/222/18
провадження № 61-39462св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
заінтересована особа (боржник) - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
суб`єкт оскарження - директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Моісеєв Юрій Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року у складі судді Реброва С. О. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Ткаченко І. Ю., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Моісеєва Ю. О. у виконавчому провадженні № 44936256.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 02 жовтня 2014 року постановою державного виконавця Дніпропетровського районного управління юстиції Біляковського О. М. на підставі виконавчого листа № 26522/2011, надісланого Кіровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції, відкрито виконавче провадження № 44936256 із примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 у справі № 2-6522/2011 про зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до договору від 02 грудня 2010 року № ДК 05/12-10.
У виконавчому провадженні № 44936256 прокурор не був стороною чи представником сторони.
У жовтні 2017 начальник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) Дзіжко Р. Ю., порушивши пункт 2 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", безпідставно надав прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Рожку Д. І. копії документів виконавчого провадження № 44936256.
13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Шкляра С. В. зі скаргою щодо умисного ігнорування начальником управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П`ятницьким А. В. положень частини четвертої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" і ненаправлення йому постанови, прийнятої за результатами розгляду його скарги від 23 жовтня 2017 року.
У вказаній скарзі ОСОБА_1 просив заступника Міністерства юстиції України Шкляра С. В. зобов`язати начальника Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Пятницького А. В. виконати вимоги частини четвертої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Листом від 06 грудня 2017 року (вих. №28241/20.4) директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Моісеєв Ю. О. відмовив ОСОБА_1 у задоволенні скарги від 13 листопада 2017 року у повному обсязі.
З інформації, викладеної в листі начальника управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П`ятницького А. В. від 03 листопада 2017 року (вих. № 26828/02-64/5356) та в листі директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Моісеєва Ю. О. від 06 грудня 2017 року (вих. №28241/20.4), ОСОБА_1 стало відомо про те, що за результатами розгляду його скарги від 23 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні № 44936256 начальник управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П`ятницький А. В. виніс постанову від 02 листопада 2017 року № 147/8/1/2017, якою дії начальника Дніпровського районного ВДВС Дзіжка Р. Ю. щодо надання документів виконавчого провадження прокурору визнані такими, що вчинені відповідно до вимог чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірним рішення директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Моісеєва Ю. О. від 29 грудня 2017 року (вих. № 51191/Л-30456/20.4) про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 07 грудня 2017 року, поданої у виконавчому провадженні № 44936256; зобов`язати директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Воробйова О. В. повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 07 грудня 2017 року, подану у виконавчому провадженні № 44936256.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірним рішення директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Моісеєва Ю. О. від 29 грудня 2017 року (вих. № 51191/Л-30456/20.4) про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 07 грудня 2017 року, поданої у виконавчому провадженні № 44936256.
Зобов`язано директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Воробйова О. В. повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 07 грудня 2017 року, подану у виконавчому провадженні № 44936256.
Ухвалу суду мотивовано тим, що відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" прокурор не мав права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 44936256 та на отримання копій документів вказаного виконавчого провадження. За таких обставин рішення директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Моісеєва Ю. О. від 29 грудня 2017 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 07 грудня 2017 року є неправомірним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту ДВС Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року - без змін.
Суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, унаслідок чого постановив законну і обґрунтовану ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, Департамент ДВС Міністерства юстиції України просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що копії матеріалів виконавчого провадження № 44936256 були направлені начальником Дніпровського районного ВДВС Дзіжком Р. Ю. до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 не в порядку вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а як докази у зведеному кримінальному провадженні № 12013040670001123.
Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на положення пункту 11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, та статті 2 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", а також неправильно тлумачать положення статей 36, 93 КПК України.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у жовтні 2018 року, ОСОБА_1 зазначив про законність оскаржуваних судових рішень та відсутність підстав для їх скасування, а доводи касаційної скарги вважав необґрунтованими.
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на викладене, клопотання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про розгляд справи у присутності його представника задоволенню не підлягає.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду постановлені судами з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Фактичні обставини, встановлені судами
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
У жовтні 2017 року начальник Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Дзіжко Р. Ю. направив прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Рожку Д. І. копії документів виконавчого провадження № 44936256.
Вищезазначені рішення та дії начальника Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Дзіжка Р. Ю. були оскаржені ОСОБА_1 до начальника управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П`ятницького А. В.