Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 126/786/19
провадження № 61-12929св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., | Погрібного С. О., Усика Г. І., |
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2019 року у складі судді Хмель Р. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В., Міхасішина І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2019 року перший заступник керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2014 року інспекцією Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за № ВН 083142260295. Відповідно до вказаної декларації замовником щодо реконструкції частини гаражів під автомийку за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_1 15 жовтня 2014 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зареєстровано декларацію про готовність цього об`єкта до експлуатації. Всупереч положень частини третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір щодо пайової участі у розвитку інфраструктури с. Війтівкавідповідачем не укладено, коштів пайової участі у розмірі 19 025,00 грн до бюджету територіальної громади цього населеного пункту не сплачено. Тому, на думку заявника, такі грошові кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Війтівської сільської ради у встановленому законом порядку.
Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в суді, позивач зазначив, що органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів територіальної громади с. Війтівка є Війтівська сільська рада, яка неналежним чином виконує свої повноваження. Так, після отримання цією сільською радою 28 березня 2018 року інформації про те, що забудовником здано в експлуатацію об`єкт - реконструкцію частини гаража під автомийку у с. Війтівка Бершадського району Вінницької області на території АЗК, його кошторисну вартість та визначення суми пайової участі, яка підлягає сплаті, уповноваженим органом не вжито жодних заходів для захисту інтересів держави щодо стягнення коштів.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, позовну заявупершого заступника керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Війтівської сільської ради повернуто позивачу на підставі пункту 4 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановляючи указану ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що підстави для звернення прокурора із позовною заявою до суду в інтересах держави в цьому випадку відсутні; прокуратурою не доведено порушення інтересів держави та бездіяльність органу уповноваженого звертатись щодо стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У липні 2019 року заступник прокурора Вінницької області із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не дослідили всіх обставин справи та не надали належну оцінку наявним у справі доказам.
Суди не звернули уваги на те, що першим заступником керівника Бершадської місцевої прокуратури дотримано вимоги частини четвертої статті 56 ЦПК України та у позовній заяві обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокуратури та відповідного органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Також не врахували, що Закон України "Про прокуратуру" та положення ЦПК України не містять жодної норми, яка б зобов`язувала прокурора надавати докази неналежного здійснення органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах, своїх повноважень щодо захисту інтересів держави та доказів неможливості такого звернення самостійно. Прокурор повинен лише обґрунтувати наявність підстав.
Крім того, висновки судів про те, що в цьому випадку позов місцевої прокуратури про стягнення невнесеної суми пайової участі у розвиток інфраструктури поданий в інтересах територіальної громади, а не в інтересах держави, є хибним.
Відзиви на касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області від інших учасників справи не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, витребувано матеріали справи № 126/786/19 із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзиву.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року справу № 126/786/19 призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частинидругої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга заступника прокурора Вінницької області підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у квітні 2019 року перший заступник керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Війтівської сільської ради Бершадського району Вінницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту у розмірі 19 025,00 грн.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2019 року,залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, таку позовну заяву повернуто позивачу, на підставі пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Повертаючи позовну заяву прокурору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що підставою для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, став лист від 20 березня 2019 року № 31/1-1698вих-19, який адресований Війтівському сільському голові Замковій М. В., та яким повідомлено про вжиття заходів представництва щодо порушених інтересів держави через наявність збитків завданих Війтівській сільській раді внаслідок неодержання від ОСОБА_1 суми пайової участі в розмірі 19 025,00 грн.
Суд дійшов висновку про те, що зазначений лист не може бути підставою для представництва за даним позовом, оскільки поняття "не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів Держави", має полягати в умисному невиконанні своїх обов`язків посадовими особами Війтівської сільської ради. А в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб.
Крім того, суд дійшов висновку про те, що першим заступником керівника Бершадської місцевої прокуратури не обґрунтовано порушення прав держави невнесенням суми пайової участі у розвиток інфраструктури, оскільки в даному випадку розвиток інфраструктури проводиться в інтересах територіальної громади, а не держави.
Із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд погодитись не може з огляду на таке.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з частиною четвертою статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.