ПОСТАНОВА
Іменем України
27 січня 2020 року
Київ
справа №200/8729/19-а
адміністративне провадження №К/9901/27903/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №200/8729/19-а
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, прийняту в складі: головуючого судді Ушенка С.В., і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, ухвалену в складі: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ НП у Донецькій області) з вимогами:
1.1. визнати протиправними дії службових осіб Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області під час підготовки, провадження та документування 07 березня 2016 року обшуку в квартирі АДРЕСА_1 та гаражів АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та вилученні майна потерпілих;
1.2. стягнути моральну та матеріальну шкоду.
2. Позов мотивовано тим, що дії посадових осіб ГУ НП у Донецькій області з проведення вказаних обшуків є протиправними, оскільки порушили конституційні права на повагу до їхньої гідності, недоторканності житла та презумпцію невинуватості позивачів.
3. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, у відкритті провадження в справі відмовлено.
4. Відмовляючи у відкритті провадження, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
5. Як зазначили суди попередніх інстанцій, предметом поданого позову є дії (бездіяльність) органів і посадових осіб досудового слідства під час вчинення ними слідчих і розшукових дій.
6. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 21 листопада 2018 року в справі №757/59807/17-ц, суди попередніх інстанцій зазначили, що органи досудового розслідування (органи, що здійснюють дізнання і досудове слідство), їхні посадові особи під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, а також у ході розслідування кримінальної справи або здійсненні досудового розслідування не виконують владних управлінських функцій, а тому на правовідносини, у яких виник спір, щодо якого подану позовну заяву, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Уважаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій таким, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивачі подали касаційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачі зазначили, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли безпідставних висновків про те, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
9. Позивачі доводять, що жоден із них не є учасником кримінального провадження №12016050510000071, у межах якого було ухвалене судове рішення про проведення обшуку житла позивачів. Водночас положеннями Кримінального процесуального кодексу України не передбачено механізму оскарження дій органів і посадових осіб досудового слідства під час проведення ними слідчих дій особами, які не є учасниками кримінального провадження.
10. Позивачі вважають, що оскарження таких дій має відбуватися саме в порядку адміністративного судочинства.
11. Відповідач проти вимог касаційної скарги заперечив. У відзиві на касаційну скаргу зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
12. Вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 07 жовтня 2019 року та за наслідками автоматизованого розподілу була передана на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких перегдяються, та аргументів учасників справи
13. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
14. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
16. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
17. Водночас відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
18. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
19. Отже, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
20. Зі змісту позовної заяви випливає, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ГУ НП у Донецькій області з вимогами визнати протиправними дії службових осіб Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області, учинені ними під час підготовки, провадження та документування 07 березня 2016 року обшуку об`єктів нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та гаражів № АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4, АДРЕСА_5.
21. Як убачається з позовної заяви, обшуки, під час проведення яких, на думку позивачів, були порушені їхні права, проводилися вказаними службовими особами у кримінальному провадженні №12016050510000071 відповідно до ухвали суду.
22. Таким чином, фактично позивачі оскаржують дії службових осіб Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області, що стосуються досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016050510000071.
23. Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
24. Відповідно до визначення, закріпленого в пункті 10 частини першої статті 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
25. За своєю правовою природою кримінальне провадження є єдиним комплексом учинюваних в установленому КПК України порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК України спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист.
26. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, що належить до загальних засад кримінального провадження, згідно з частиною першою статті 24 КПК України гарантується кожному в порядку, передбаченому цим Кодексом.