ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа №820/479/16
адміністративне провадження №К/9901/19532/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року (головуючий суддя - Зінченко А.В.)
та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді - Любич Л.В., Сіренко О.І.)
у справі №820/479/16
за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"
до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (далі - Підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Східної ОДПІ м. Харкова) про скасування податкового повідомлення - рішення.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що відповідачу під час здійснення ним документальної позапланової виїзної перевірки були надані усі витребувані ним для перевірки документи, а тому доводи контролюючого органу про ненадання регістрів бухгалтерського обліку, обігово-сальдових відомостей є безпідставними.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, з огляду на ненадання Товариством затребуваних запитом контролюючого органу №7160/10/20-36-22-03-14 від 11.12.2015 документів.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що на виконання вимог контролюючого органу, позивачем для перевірки надано всі первинні документи і обігово-сальдові відомості по рахунках, на підставі яких складаються регістри бухгалтерського обліку, що свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що посадові особи контролюючого органу через ненадання Підприємством запитуваних документів не мали можливості дослідити предмет перевірки. Скаржник вказав, що запит відповідача №7160/10/20-36-22-03-14 від 11.12.2015 про забезпечення проведення перевірки щодо надання додаткових документів надійшов на адресу позивача засобами поштового зв`язку лише 11.01.2016, тобто після закінчення проведення перевірки. Також скаржник зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльності мали місце.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень від 07.12.2015 №380, від 11.12.2015 №389, виданих Основ`янською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та наказів від 07.12.2015 № 524, від 11.12.2015 №536, виданих Основ`янською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України посадовими особами контролюючого органу в період з 07.12.2015 по 15.12.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Завод імені В.О. Малишева" по взаємовідносинам з ХП "МЕХАНІК" за період травень 2015 року, з ТОВ "Вторцветметресурс" за період червень 2015 року, по взаємовідносинам з ПП "Елін-2007" та ТОВ фірма "Оргтехніка" за період липень 2015 року.
За результатами перевірки складено акт від 22.12.2015 №1491/20-36-22-05-07/14315629 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- п. 44.6 ст. 44, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість сумі 289 265, 8 грн;
- п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 44.3 ст. 44 ПК України не надано для проведення перевірки документи по взаємовідносинам з ХП "Мехвнік" за травень 2015, з ТОВ "Вторцветметресурс" за період червень 2015 року, по взаємовідносинам з ПП "Елін-2007" та ТОВ фірма "Оргтехніка" за період липень 2015 року, у зв`язку з чим питання формування об`єкту оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами не були охоплені.
На підставі Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 січня 2016 року №0000052203, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 289 266 грн за липень 2015 року.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
На думку колегії суддів, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац перший пункту 44.6 статті 44 ПК України).
Відповідно до абзацу другого пункту 44.7 статті 44 ПК України протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач звернувся до позивача з листом від 11.12.2015 № 7166/10/20-38-22-05-04, в якому у зв`язку з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки та на виконання п.п. 20.1.2, п.п.20.1.6. ст.20 Податкового кодексу України просив надати для дослідження перевіряючим оригінали наступних документів з питань формування податкового кредиту та податкових зобов`язань в частині взаємовідносин з ТОВ "МЕХАНІК" за травень 2015 року з ТОВ "Вторцветметресурс" за період червень 2015 та по взаємовідносинам з ПП "Елін-2007", ТОВ фірма "Оргтехніка" за період липень 2015 року та подальшому ланцюгу постачання: реєстри виданих та отриманих податкових накладних за перевіряємий період, отримані та видані податкові накладні; банківські документи, касові документи; прибуткові та видаткові накладні; отримані та видані акти виконаних робіт (послуг); договори: товарно-транспортні накладні; обігово-сальдові відомості по рахунках 361, 631.