ПОСТАНОВА
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа №815/2197/17
адміністративне провадження №К/9901/50747/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (колегія у складі суддів Стас Л.В., Турецької І.О., Косцової І.П.)
у справі № 815/2197/17
за позовом ОСОБА_2
до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області
треті особи - Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1
про визнання протиправними дії.
УСТАНОВИВ:
1. 13.04.2017 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи на стороні відповідачів - Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання протиправними дії, визнання протиправними і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про призначення експертизи. Призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
3. 18.01.2018 до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2017. Апелянт оскаржує як призначення експертизи у справі, так і зупинення провадження.
4. Разом із скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність пропуску строку подання апеляційної скарги обґрунтовано тим, що право на апеляційне оскарження ухвали в частині призначення експертизи виникло лише внаслідок набрання чинності нової редакції КАС України, тобто з 15.12.2017. Раніше оскарження ухвали про призначення експертизи КАС України в редакції до 15.12.2017 не передбачав. Вважає, що строк для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу має бути поновлений з метою реалізації її права на оскарження рішення суду, допуску до правосуддя, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
5. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 наведені скаржником причини визнані неповажними, у задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору).
6. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України та згідно з ст. 295 цього кодексу, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
7. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
8. На виконання ухвали від 27.03.2018, ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку. В клопотанні посилається на те, що судом першої інстанції не було направлено на її адресу копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2017. В матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 цієї ухвали.
9. Крім того, скаржник наполягала на виникненні права на оскарження ухвали суду про призначення судової експертизи із набранням чинності новим КАС України. Також надала докази сплати судового збору.
10. Проте ухвалою від 18.04.2018 суд апеляційної інстанції залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження та повернув сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.
11. Постановляючи ухвалу від 18.04.2018, суд апеляційної інстанції виходив з такого.
12. По-перше, відповідно до ч. 4 ст. 156 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення ухвали) ухвала від 25.09.2017 підлягала оскарженню лише в частині зупинення провадження. В іншій частині, тобто в частині призначення експертизи, ухвала оскарженню не підлягала. Таким чином, порушуючи питання про поновлення строку на оскарження ухвали від 25.09.2017 з тих підстав, що судом першої інстанції вчасно не було направлено ОСОБА_1 копію зазначеної ухвали, апелянт має можливість ставити питання про поновлення строку лише в частині зупинення провадження у справі, оскільки в інший частині ухвала оскарженню не підлягає.
13. По-друге, у прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить ухвалу від 25.09.2017 скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Відповідно до п. п. 12, 13 Перехідних положень КАС України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності. Доводи апелянта про виникнення в неї права на апеляційне оскарження ухвали про призначення судової експертизи із набуттям чинності новою редакцією КАС України ґрунтуються на помилковому розумінні норм процесуального права. Відтак, відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження в частині призначення експертизи.
14. По-третє, в якості підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було направлено на її адресу копії зазначеної ухвали. Проте скаржник не зазначає дати, з якої суду необхідно враховувати наявність або відсутність підстав для поновлення строку, зазначає про те, що копію ухвали вона не отримувала та звертає увагу на тому, що матеріали справи не містять доказів отримання нею копії судового рішення.
15. Порушення судом першої інстанції її права на отримання копії судового рішення скаржник вважає поважною причиною для поновлення строку на його оскарження. Також зазначає про те, що вона є матір`ю трьох дітей, а тому не мала можливості вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою.
16. Оцінюючи ці доводи, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт обізнана зі змістом оскаржуваної ухвали. У жовтні 2017 року її чоловік ОСОБА_3 вже оскаржував цю ухвалу та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з її відкликанням. Натомість, в січні 2018 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу про призначення експертизи.
17. Не погоджуючись з ухвалою про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 15.05.2018. Просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Розгляд її касаційної скарги здійснювати за її участю.
18. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2018 відкрито касаційне провадження.
19. 01.10.2018 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.
20. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України, ст. 293, 294, 295 КАС України, а саме: