1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



27 січня 2020 року



м. Київ

справа №802/1582/15-а

адміністративне провадження №К/9901/35303/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.



розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Споживчого товариства "Ресторан Святковий"

на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року (суддя Богоніс М.Б.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року (колегія суддів у складі Сушка О.О., Залімського І. Г., Смілянця Е. С.0.)

у справі №802/1582/15-а

за позовом Споживчого товариства "Ресторан Святковий"

до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, Вінницької обласної державної адміністрації

третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про скасування розпорядження.



І. РУХ СПРАВИ



1. 29.05.2015 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов СТ "Ресторан "Святковий" до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

2. Позивач просив суд:

- скасувати розпорядження Тульчинської районної державної адміністрації від 23.08.2013 № 220 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки водного фонду Кирнасівської селищної ради у зв`язку з поновленням договору оренди земельної ділянки";

- скасувати розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 23.05.2014 року № 255 "Про надання в оренду земель водного фонду".

3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

4. СП "Ресторан "Святковий" подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2015, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2015 касаційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 13.11.2015 касаційну скаргу повернуто.

6. Постановою Верховного Суду України від 20.12.2016 ухвалу від 13.11.2015 скасовано, а справу направлено до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2017 відкрито касаційне провадження.

8. Заперечень на касаційну скаргу не подано.



ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



9. СП "Ресторан "Святковий" та ОСОБА_1 спільно здійснювали риборозведення на ставку Кирсанівський та на Кирсанівському водосховищі.

10. Ставок Кирсанівський взяв в оренду ОСОБА_1 згідно з договором оренди земель водного фонду від 09.08.2002 (строком на 5 років), а СП "Ресторан "Святковий" оформило режим рибогоспордарської експлуатації на Кирсанівському водосховищі (режим діє до 2022 року).

11. В 2008 році на підставі судового рішення договір оренди був продовжений до 2013 року.

12. У 2012 році Тульчинська районна державна адміністрація повідомила про припинення договору оренди. ОСОБА_1 оскаржив ці дії в судовому порядку. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду (справа № 2а/0270/4069/12) від 28.11.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2013 позов задоволено.

13. На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.05.2013, Тульчинська районна державна адміністрація прийняла розпорядження від 23.08.2013 № 220, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки водного фонду Кирнасівської селищної ради у зв`язку з поновленням договору оренди земельної ділянки, а Вінницька обласна державна адміністрація - розпорядження від 23.05.2014 № 255 про надання в оренду ОСОБА_1 земель водного фонду. Одночасно затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, поновлено договір оренди від 09.02.2002 на 10 років.

14. СТ "Ресторан "Святковий" зверталось до господарського суду Вінницької області (справа № 902/553/15) з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 23.05.2014 № 255 про надання в оренду земель водного фонду та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду №524355300-1 від 03.10.2014. Ухвалою від 02.06.2015 позов залишено без розгляду. ОСОБА_1 не був зареєстрований як орендар.



ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН



15. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що ним було оформлено режим рибогосподарської експлуатації на Кирсанівському водосховищі. На момент виникнення спірних правовідносин законодавство не ставило в залежність здійснення рибогосподарської діяльності згідно з режимом рибогосподарської експлуатації водного об`єкту в залежність від наявності договору оренди водного об`єкту чи земельної ділянки. договору про спільну діяльність з землекористувачем чи згоди такого землекористувача.

16. Розпорядження про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою за межами населеного пункту мало б бути вирішено Вінницькою обласною державною адміністрацією, а не Тульчинською районною державною адміністрацією.

17. Також різними є межі земельної ділянки, вказані в обох розпорядженнях. Дозвіл надано на 59.1 га, а затверджено документацію на 36,8620 га.

18. Надавши дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки водного фонду Кирсанівської селищної ради, площею 59 га, Тульчинська районна державна адміністрація незаконно розділила дві об`єднані між собою земельні ділянки водного фонду, що в комплексі є водосховищем.

19. Відповідачі проти позову заперечували. Вважають, що оскаржувані розпорядження права позивача не порушують. Відповідно не йшлось про передачу у користування земельної ділянки, а розпорядження прийнято на виконання судового рішення. Питання пов`язане з пролонгацією уже діючого договору оренди.

20. Третя особа проти позову заперечувала з тих підстав, що Тульчинська районна державна адміністрація була наділена повноваженнями щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та була зобов`язана його надати на підставі судового рішення. Водосховище існує окремо від ставка. На думку третьої особи, права позивача не порушуються.



ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ



21. Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди водного об`єкта від 03.10.2014 та земельної ділянки під водним об`єктом. Оскаржені розпорядження від 23.08.2013 № 220 та від 23.05.2014 № 255 на даний час реалізовані і, відповідно, у ОСОБА_1 виникло цивільне право на користування водним об`єктом та земельною ділянкою під ним. Зміст позовних вимог свідчить про те, що існування цивільного права ОСОБА_1 перешкоджає у реалізації власного цивільного права та інтересу позивача на ті ж об`єкти нерухомого майна. Саме з метою їх захисту СП "Ресторан "Святковий" звернувся до суду із цим позовом.

22. Однак у спірних правовідносинах відповідачі на даний момент жодних владних управлінських функцій відносно позивача не здійснюють. Натомість відповідачами прийняті оскаржені розпорядження від 23.08.2013 № 220 та від 23.05.2014 № 255, які вичерпали свою дію у зв`язку із їх реалізацією. Реалізація таких розпоряджень стала підставою виникнення цивільного права у третьої особи, яке і має намір оспорити позивач звернувшись із даним позовом до суду. Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами мають уже приватно-правовий характер.



ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ



23. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди неправильно дійшли висновку про закриття провадження у справі. Вважає, що спір є публічно-правовим, оскільки оскаржуваними розпорядженнями третій особі надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою та затверджено її. Це є етапами передачі земельної ділянки в оренду, отже відповідачі діють як суб`єкти владних повноважень, а спір є публічно-правовим. Крім того, позивач просить скасувати розпорядження як такі, що прийняті з перевищенням повноважень, оскільки водні об`єкти надаються у користування на земельних торгах разом із земельною ділянкою.



V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



24. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку залишення касаційної скарги без задоволення.

25. У справі, що розглядається, предметом касаційного оскарження є правильність застосування судами норм матеріально та процесуального права при постановленні ухвали про закриття провадження у справі, оскільки закриттю провадження передує встановлення правової природи спірних правовідносин, - правильність оцінки цих правовідносин.


................
Перейти до повного тексту