1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



16 січня 2020 року

м. Київ



Справа № 924/27/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Губенко Н.М.



за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.



розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует"



на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Петухов М.Г., судді: Маціщук А.В., Мельник О.В.)

від 07.10.2019



у справі № 924/27/18



за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует"

про визнання частково недійсним рішення та стягнення вартості частки в сумі 163307,77 грн,



за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - Сіпайло Л.І., Кашин В.А.

ВСТАНОВИВ:



ІСТОРІЯ СПРАВИ



1. Короткий зміст позовних вимог



1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" (далі - ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует") (з врахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформлене протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 03.02.2017, в частині визначення розміру вартості частки у майні товариства, яка підлягає до виплати ОСОБА_1 та стягнення з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" на користь ОСОБА_1 вартість частки в сумі 163307,77 грн.



1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за заявою ОСОБА_1 про вихід з числа учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", за рішенням загальних зборів учасників товариства прийнятого 03.02.2017, ОСОБА_1 вирішено вважати такою, що вийшла з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" з 22.11.2016 та з виплатою вартості частини майна товариства в розмірі 6,33% частки в статутному капіталі, що еквівалентно 1138,00 грн. ОСОБА_1, посилаючись на статтю 148 Цивільного кодексу України та статтю 54 Закону України "Про господарські товариства", вважає, що їй належить до сплати 163307,77 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру) частки у майні товариства оскільки згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.12.2017 №108081354 за відповідачем зареєстровано нерухоме майно, вартість якого згідно відомостей суб`єкта оціночної діяльності ФОП Тищук Б.В. від 20.12.2017 може становити 3218700,00 грн.



2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.05.2018 у справі №924/27/18 позов задоволено частково. Суд визнав недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформлене протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 03.02.2017, в частині визначення розміру вартості частки у майні товариства, яка підлягає до виплати ОСОБА_1 та стягнув з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 12, ідентифікаційний код 21328590) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вартість частки в сумі 4013,22 грн. У решті позову відмовив.



2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №924/27/18 рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.05.2018 в частині відмови у стягненні 159 294,55 грн вартості частки ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" скасовано. Судом прийнято рішення про стягнення з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" на користь ОСОБА_1 вартість частки в сумі 159 566,93 грн. В позові в частині стягнення 3 740,40 грн вартості частки ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" відмовлено. В решті рішення залишено без змін.



2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:



- відповідно до пункту 7.1 статуту (в редакції станом на 18.12.2008) ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" майно товариства - це основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, включаючи майнові права, які належать йому на праві власності, і вартість яких відображена у самостійному балансі товариства;



- пунктом 7.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" встановлено, що статутний фонд товариства встановлюється у розмірі 17976 грн та поділений на 11 часток, зокрема частка ОСОБА_1 становить 6,33% (1138 грн);



- згідно із пунктом 8.6. статуту при виході учаснику виплачується вартість частини майна пропорційна його частці у статутному фонді товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу;



- ОСОБА_1 22.11.2016 звернулась до ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" із нотаріально посвідченою заявою, в якій повідомила про свій вихід із складу учасників товариства та проханням провести з нею розрахунки, сплативши вартість частини майна товариства пропорційну частці у статутному капіталі ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует";



- рішенням загальних зборів ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформленого протоколом №1 від 03.02.2017, було вирішено, зокрема: вважати ОСОБА_1 такою, що вийшла з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует", починаючи з 22.11.2016, та виплатити останній вартість частини майна товариства пропорційну її частці в статутному капіталі в розмірі 1138 грн;



- згідно даних балансу ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" станом на 31.12.2016 балансова вартість майна товариства станом на 31.12.2016 складає 70,6 тис. грн, вартість чистих активів товариства, яка дорівнює розміру власного капіталу, становить 63,4 тис. грн (код рядка 1495);



- за довідкою ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 22.01.2018 за звітний період 2016 року, балансова вартість основних засобів становить 134189,64 грн;



- відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 19.12.2017 за ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" зареєстроване на праві власності майно: нежитлова будівля площею 544,2 кв.м., за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 12 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ №844739 виданого 02.07.2008 з внесенням відповідного запису у реєстр на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38294419 від 23.11.2017;



- також до матеріалів справи долучено висновок експерта №09/18 від 15.03.2018, відповідно до якого ринкова вартість нежитлової будівлі площею 544,2 кв. (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру,12) становить 2 201 549 грн, а ринкова вартість гаража (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Сагайдачного, 2) - 314 003 грн;



- вважаючи свої права порушеними виплатою частки учаснику при виході з товариства у меншому розмірі, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду.



2.4. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до статей 116, 148 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 66, 139 Господарського кодексу України, статей 10, 12, 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" при визначені розміру частки ОСОБА_1 при виході останньої із товариства слід було виходити з вартості чистих активів відповідача, тобто із вартості усього майна, що належить відповідачу, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства. Проте ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" в порушення норм визначило частку ОСОБА_1 виходячи із статутного капіталу товариства в редакції статуту станом на 18.12.2008, а саме: статутний капітал в сумі 17 976 грн х 6,33% (частка ОСОБА_1 ), що дорівнює 1 138 грн без урахування вартості інших активів товариства.



Відтак, суд дійшов висновку про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформлене протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 03.02.2017, в частині визначення розміру вартості частки у майні товариства, яка підлягає до виплати ОСОБА_1, оскільки останнім порушено права та законні інтереси позивача як учасника товариства, що вибув.



Стосовно вимоги про стягнення із відповідача 163307,77 грн вартості частки, судом відхилено висновок експерта №09/18 від 15.03.2018, проаналізовано наявний в матеріалах справи баланс ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" станом на 31.12.2016 та самостійно визначено розмір частки ОСОБА_1 при виході із товариства, яка становить 4 013,22 грн (63 400 грн - вартість чистих активів на кінець звітного періоду (код рядка 1495) * 6,33% - частка ОСОБА_1 в майні товариства).



2.5. Суд апеляційної інстанції, не погодившись із висновком місцевого суду, яким відхилено в якості доказу висновок експерта, а також того, що при визначенні розміру частки ОСОБА_1 місцевий господарський суд виходив тільки із балансу ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", врахувавши правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, дійшов висновку, що розмір частки ОСОБА_1 при виході із товариства становить 159 566,93 грн.



3. Короткий зміст вимог касаційної скарги



3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №924/27/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.



3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" :



- висновки суду апеляційної інстанції не узгоджуються з нормами матеріального права;



- судом апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №3-182гс14;



- не законним, необґрунтованим та безпідставним є посилання апеляційного господарського суду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, оскільки якраз цим судом не враховано вказаний висновок;



- в той же час в матеріалах справи відсутній будь-який висновок експерта чи експертного дослідження щодо дійсної вартості активів товариства.



4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд



4.1. Частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.



Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.



4.2. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої, частини другої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства.



Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.



4.3. Згідно із статтею 148 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.



Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.



За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.



Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.



Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.



Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.



4.4. Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства.


................
Перейти до повного тексту